Якось Юрко їшов до школи й бачить що їдить його тролейбус та сідає в нього. Він побачив вільне місце тому сів. На наступній зупинці сідає бабуся Юрко каже:
-Сідайте бабуся!
-Ні сонечко дякую, в тебе ж диви який портфель тяжкий, а мені на наступній зупинці виходити.
-Бабусю дівітся як довго до наступної зупинки.
Дивиться бабуся і чує, що хтось так голосно розмовляє на телефоні, що чути на весь транспорт.
-бачиш в нього є погана звичка говорити голосно в транспорті, а ти молодець адже знаєш що потрібно поступатись місцем.
Шкідливі звички.
Якось Юрко їшов до школи й бачить що їдить його тролейбус та сідає в нього. Він побачив вільне місце тому сів. На наступній зупинці сідає бабуся Юрко каже:
-Сідайте бабуся!
-Ні сонечко дякую, в тебе ж диви який портфель тяжкий, а мені на наступній зупинці виходити.
-Бабусю дівітся як довго до наступної зупинки.
Дивиться бабуся і чує, що хтось так голосно розмовляє на телефоні, що чути на весь транспорт.
-бачиш в нього є погана звичка говорити голосно в транспорті, а ти молодець адже знаєш що потрібно поступатись місцем.
Ярославна, неквапом ступаючи з каменя на камінь, пішла
вздовж течії донизу і, не дійшовши до містка зупинилась.
Комдив ліг спати не роздягнувшись.
Не поспішаючи кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини.
Жита зашамотіли, підіймаючи догори свої похилені колоски
З дідівського кухля, ковтнувши води, в далеке дитинство злітаю думками.
Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї срібних звуків не заплутавшись, полетіли яром далеко в степ.
Матроси ще довго розмовляли, згадуючи рідні степи, рідні річки, а журавлик почувши, що нічого лихого йому не зроблять, заснув.
Щось крикнув до неї Давид, сам не почувши свого голосу, і ще вдарив по конях. І вже не оглядався, не чув, не бачив нічого.