У реченнях , поданих нижче, виконати такі завдання:
1. Поставити, де потрібно, розділові знаки.
2. Підкреслити присудки.
3. Виділити відокремлення іншим кольором. Вказати, який член речення відокремлюється (додаток, означення і т.д.).Вказати, якщо уточнювальне.
4. Визначити правило, за яким треба або не треба ставити розділові знаки. ( за кожне речення)
Речення
1. Почувши дзвоник на урок учні розбіглись по класах.
2. Зустрінемось завтра вранці о сьомій годині.
3. Євген не відволікався читаючи повість.
4. Стежка повела угору між піщані кучугури.
5. У зв’язку з карантином ми перейшли на дистанційне навчання.
6. Сиве волосся падало кружком по-козацьки.
7. Наш сад пишний запашний квітучий сповнився солов’їного співу.
8. Сад наш на визначному історичному місці.
9. Ми перейшли вузьку річку зарослу очеретом.
10. Тоді ми річку перейшли вузьку й зарослу ледве видну.
11. Їдете ви компанією невеликою наприклад чоловік з п’ять.
12. На світі все знайдеш крім рідної матері.
13. Читали всі за винятком Семена.
14. У всьому треба знати міру навіть у скромності.
15. Проміння блиснуло недалеко за річкою.
16. Проміння блиснуло недалеко за річкою.
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.
~Соловейко на калині то
затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).
~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).
~Зима стояла мрійно до
пори. (підмет - зима, присудок - стояла).
~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).
~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).
~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).
~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).
~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).
~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).
~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).
~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).