У РОЛІ ЯКИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ВИСТУПАЮТЬ У ПОДАНИХ РЕЧЕННЯХ ВИГУКИ? З-поза хмар, з блакитних неба вікон пада журавлине "кру" сумне... (М.Самійленко.) Невеселим "курли" шлю до тебе прощальний привіт. (В.Раєвський.) Мовить заєць сумовито: "Важче жити з літа в літо. Йдеш пастися на хлібах, а мисливець бах та бах! (О.Пархоменко.)
Шлях в тисячу миль, як кажуть люди, починається з першого кроку, так
і успіх починається з перших кроків. Важко передбачити ким ти будеш у
майбутньому, бо життя постійно змінюється, змінюються умови життя,
люди, країни… Ще є питання про твоє призначення чи про твою місію в
житті: яку отримав задачу перед народженням? які діла ти повинен зробити,
щоб розвивати себе і мир? для чого ти народився? яке твоє покликання? Ці
всі питання часто запитують у себе люди, бо розуміють, що, якщо рухатися
по своєму шляху, то ти будеш мати щастя, успіх, а ось рухатися по
нав’язаному шляху нічого доброго не принесе, хоча, можливо, людина буде
мати достаток, а ось радість і щастя ні.
Я бачу себе у майбутньому успішною людиною, яка розвивається і має
різні інтереси такі як малювання, ліплення, яка читає різні книги по різним
напрямкам, які дозволять йому розвиватися, стати успішною людиною. Ще я
бачу себе професіоналом, який знає своє діло і вміє аналізувати, як
розвивається підприємство, що відбувається в економіці, що змінилося в
законодавстві, що відбувається в світі тощо. Але, щоб все це було, треба
діяти в цьому напрямку, бо тільки діяння приносять результати, а не розмови.
При цьому треба розвивати позитивні риси характеру та звички. Треба
розвивати працьовитість, сильну волю, чесність, навчитися відповідати за
свої слова, діяння, постійно підтримувати саморозвиток, читати корисні
книги, не витрачати дарма свій час тощо.
Університет дещо сприяє досягненню моєї мети, бо дає базові знання
для професійного розвитку, хоча, насправді, все залежить від мене, як буде
досягатися мета мого життя. Тебе можуть дати всі знання, які дозволять тобі
стати професіоналом, майстром, але ти нічого не робиш, тому нічого не
отримуєш. Але я хотів би, щоб університет давав мені більше практичних
знань і навичок, щоб краще сприяло досягненню мети, бо життя більше практики, ніж теорії, бо результат з’являється завдяки практики, ніж
теорії, хоча треба мати в деяких випадках знання.
На сьогоднішній день в сучасні вищій освіті не вистачає саме
практичних знань, які працюють реально в житті, які приносять результат,
можуть прискорити твій розвиток чи до тобі. Ще є проблема в
тому, що студенти не розуміють, яку задачу реалізовує їхня професія, що
хочуть роботодавці, що студентам потрібно знати перед тим як працювати,
що їм не вистачає для роботи, як стати успішним тощо. І проблема в тому,
що студенти вирішують ці питання після навчання, а не під час навчання, а
могли б дізнатися з самого початку навчання, що їм, насправді, потрібно
знати, щоб стати успішним професіоналом і, тоді б не мали проблеми після
навчання на роботі, коли дізнаєшся, що ця теорія не працює, а ось це не
знаєш і так далі.
Асоціація випускників КРОКу – це об’єднання випускників, які зараз
працюють в різних напрямків господарства, при цьому ще в різних країнах
світу, тому ця організація, як раз, може дати практичні знання про те, якстати успішним професіоналом, для чого потрібна професія, чого хочуть
роботодавці. При цьому вони ще можуть розповісти які закони економіки
зараз працюють в України, які помилки не треба допускати, які професії
зараз потрібні. Навіть, роботодавці з асоціації можуть створити конкурс для
студентів КРОКу на вирішення проблеми в підприємстві. Той хто найкраще
вирішить цю проблему, той може отримати роботу в компанію. Життя – це
рух, чим більше робиш дії, тим більше отримуєш результати.
Якось так)))
Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!