у скільки разів відрізняються опори двох залізних дротів,якщо перший з них має у 4 рази більшу довжину і в 5 разів більшу площу поперечного перерізу,ніж другий
в) кобеняк 1. заст. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк. — Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк (Греб., І, 1957, 60); Перед ним.. парубок у чорному кобеняку, підперезаний червоним поясом (Стор., І, 1957, 146); Їдучи в дорогу, чоловік вдягає кобеняк, або, як ще його гвуть, сіряк. Кобеняк — довга та широка одежина, пошита з овечого сукна (Збірник Полт. музею, І, 1928, 86); * У порівн. Темно вробилося, як під кобеняком (Тют., Вир, 1964, 17).2. Вид чоловічого плаща з відлогою. Голова колгоспу.. надів чоботи, а поверх піджака дощового кобеняка (Вишня, І, 1956, .387); Потім, він мене знову посадив на скриньку, вкрив на ніч своїм брезентовим кобеняком і наказав заснути (Сміл., Сашко, 1957, 141).
Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо «Люлі, люлі, прилетіли гулі», «Котку, котку-рябку», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «Ходить гарбуз по городу». Підростаємо ми, дорослішають наші пісні. Уперше десь біля вогнища під час відпочинку мама навчила мене співати маршових пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись правили за гімн України, — «За Україну», «Не пора». Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні.
Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.
1. заст. Суконний довгий і широкий чоловічий верхній одяг з відлогою; каптан, кирея, сіряк. — Чи бачиш, їде ген собі козак по полю? Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк (Греб., І, 1957, 60); Перед ним.. парубок у чорному кобеняку, підперезаний червоним поясом (Стор., І, 1957, 146); Їдучи в дорогу, чоловік вдягає кобеняк, або, як ще його гвуть, сіряк. Кобеняк — довга та широка одежина, пошита з овечого сукна (Збірник Полт. музею, І, 1928, 86); * У порівн. Темно вробилося, як під кобеняком (Тют., Вир, 1964, 17).2. Вид чоловічого плаща з відлогою. Голова колгоспу.. надів чоботи, а поверх піджака дощового кобеняка (Вишня, І, 1956, .387); Потім, він мене знову посадив на скриньку, вкрив на ніч своїм брезентовим кобеняком і наказав заснути (Сміл., Сашко, 1957, 141).
Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.