У старо/давні часи поширен(нн)я інформації між країнами звичайно було на дуже низ…кому рівні.
У замках повільно скр…піли гусяч… пера р…тельно виводяч… накази пов…лителів д…ржав. С(з)хилялися над п…ргаментом літописці-самітники в ч…рнечих келіях і записували всі події що відбувалися в їхній з…млі. Мчали гінці в далекі краї щоб оповістити тамтешніх людей про похід на ворога чи про нові закони в д…ржаві. Інформація тоді як ви розумієте з великим запізн…н(нн)ям доходила до людей, а багат…ох і взагалі обм…нала. Кожна в…лика держава жила мов/би на окремій планеті на яку л…ше вряди/годи з…являлися посланці з інших світів пр…возяч… з собою дивні новини.
І пр….ї…жали заморс…кі купці з крамом і ро…казували про свої краї та звичаї і безумовно про ті землі через які пролягав їхній шлях.
Така друзі тоді була служба інформації. Мов старі немічні ч…р…пахи повзли землею новини. Вони як кажуть у такому випадку обростали довг…ми бородами поки доход…ли до адр…сата.
