У якому реченні допущено пунктуаційну помилку? А. «От що найбільше запам’ятовується людям? – розмірковував Василь. – Або страшні злочини, або, навпаки, якісь виняткові благородні вчинки».
Б. «Пізня цього року весна, - жалілася Катря, а за хвилину додала. – Так хочу ще журавлів почути…»
В. «Яка ж щаслива людина! – дивувався Максим. – Як багато дано їй!»
Г. «Як чудово загриміло!» - всміхаючись, співуче говорила Шура.
А дятел не поспішає — видовбав кору і ласує кленовим соком. Ти ба який, знає, що кленовий сік не гірше березового. Нарешті, полетів. Але в ту ж мить звідки не візьмись два горобці. Пораються біля клена, по черзі п’ють сік, радісно цвірінькають — дякують дятлові, що пригостив.
Настала і моя черга. Відламав я гілку, встромив її в дірочку, яку дятел видовбав. Сік по гілочці кап, кап, кап …
Пробую на смак — солодкий!
Навесні дятел щедрий, всіх пригощає.