У якому реченні допущено у записі чужого мовлення помилки? А. Він (Сосюра) мав право уже в 1926 році сказати про себе: «Я ж — відомий вкраїнський поет!» Б. Лиш праця, підкреслював Іван Франко, світ таким, як є, зробила. В. «Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай на шмати!» Г. Ярослав Мудрий пригорнув Анну до себе й стиха промовив: «Пам’ятай, дочко, про честь Русі й нашого рідного Києва!»
змінити слово або підібрати спільно-
кореневе так, щоб ненаголоиіений го
лосний став наголошеним.
Вимова Написання
/є/-* 1 * 1
[ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и
[ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а
[ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о
[ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х
[ и ] — [ І Ґ ]
[в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й
[ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а
[ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня
[ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до
дієслів, у яких відбувається чергування е — и:
беру — зб и р а ти .__