У якому реченні вжито прикметник у короткій формі?
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Ой той славен пан та й ославився (Нар. тв.).
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
У якому реченні вжито прикметник, що перейшов в іменник?
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Ой той славен пан та й ославився (Нар. тв.).
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
У якому реченні вжито прикметник м'якої групи?
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
Бездонної бочки не наллєш (Нар. тв.).
У якому реченні вжито прикметник у формі найвищого ступеня порівняння?
Бездонної бочки не наллєш (Нар. тв.).
Найвеселіший місяць - травень (О.Копиленко).
Степан був черговим, прибирав у приміщенні... (І.Цюпа)
Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (О.Іваненко).
Із поданих нижче слів числівником є:
п’ятірка
п’ятиметровий
п’ятий
Числівники п’ятеро, троє, десятеро, двоє, четверо означають:
цілі числа
дробові
збірні
Три явори посадила сестра при долині. (Т.Шевченко). У поданому реченні числівник виступає в ролі:
підмета
обставини
додатка
При відмінюванні числівників від 50 до 80 відбувається:
зміна обох частин
зміна тільки другої частини
в усіх відмінках зберігається одна форма
При відмінюванні дробових числівників 2/3, 5/8, 9/11:
перша частина відмінюється як кількісний, друга – як порядковий;
обидві частини відмінюються як кількісні;
обидві частини відмінюються як порядкові
При змінюванні числівника дві тисячі перший змінюється:
усі три слова
два останні слова
лише останнє слово
Запишіть математичні вирази словами: до 127+ 83, 734 + 16, 978 + 26, 12,5 + 8; 362 + 21; 493 + 99 ; 1975 + 18; 1607 + 19.
Провідміняйте числівники шістдесят сьомий та шістдесят сім. Складіть і запишіть із ними речення.
-Подумай, яка багата наша рідна мова.
-Дійсно, чого варті самі дієприслівники. Під час читання книжок, вони цілком захоплюють мою уяву.
-Деякі філологи пишуть про їх роль у мовленні великі праці. Дієприслівники мають дуже цікаві морфологічні ознаки.
-Які саме, а то я раніше цим не цікавилась?
-Для початку можна розглядати дієприслівники різних видів. Вони можуть бути доконаними і недоконаними.
-Як цікаво. А можеш навести приклад?
-Так, звичайно. Візьмемо для прикладу таке речення. Ховаючись від лисиці заєць моторно стрибав по лісу. Слово ховаючись, утворена від дієслова- ховатися і має недоконаний вид.
- Що ти ще можеш сказати про цей дієприслівник?
-Ще, можу додати, що цей дієприслівник має дійсне та неперехідне значення.
-А час якось впливає на морфологічні ознаки цього слова?
-Цікаве питання. Так, впливає. Наприклад, це слово в теперішньому часі, а у деяких випадках дієприслівники можуть бути в минулому часі. Тоді вони мають доконаний вид.
-Дякую, за ці знання. Я вважаю, що вони мені знадобляться на уроках рідної мови.
Відповідь:
На західному узбережжі сучасної Греції, близько 150 кілометрів на захід від Афін, розташовувалося стародавнє місто Олімпія, слава про яке поширювалася далеко за його межі. За переказами, саме тут Зевс вступив у боротьбу зі своїм батьком, кровожерливим і віроломним Кроном, який пожирав своїх дітей, оскільки оракул передбачив йому загибель від руки сина. Урятований матір’ю, змужнілий Зевс переміг Крона.
На честь цієї перемоги було започатковано Олімпійські ігри, що вперше відбулись у 776 році до н. е. Минуло більше двох століть, і в 456 році до н. е. в Олімпії архітектор Лібон збудував храм, присвячений Зевсу, що став головною святинею міста. Оскільки на той час міць Давньої Греції постійно зростала, храм здавався надто Було вирішено поставити в ньому величну статую Зевса Олімпійського. Головним архітектором здійснення цього завдання призначили афінського скульптора Фідія.
Майстер почав закладати статую близько 440 року до н. е. Роком раніше він розробив техніку, щоб підготувати безліч золота й слонової кістки для будівництва. Фідій вирізав і ліпив частини статуї, перш ніж вони могли бути зібрані в єдине ціле в самому храмі.
Коли будівництво статуї заввишки понад 12 метрів було завершене, їй ледве вистачило місця в храмі. Античний географ Страбон писав: «Хоч сам храм дуже великий, скульптор критикується за те, що не врахував реальне співвідношення пропорцій статуї до храму. Він показав Зевса посадженим на трон, але з головою, яка майже упирається в стелю, щоб у нас складалося враження, що якщо Зевс встане, то головою дістане даху храму».
Велич і краса статуї Зевса Олімпійського настільки вразили сучасників, що скульптура була визнана одним із семи чудес світу.
Твори давніх істориків, археологічні знахідки (невеликі копії, зображення на монетах) донесли до нас скульптурний образ давньогрецького божества. Фідій зобразив Зевса, який сидить на троні. Оливковий вінок прикрашав голову бога, борода хвилястими пасмами обрамовувала його обличчя, з лівого плеча спадав плащ, що прикривав частину ніг. Фігура Зевса була виконана з дерева, і на цю основу за до бронзових і залізних цвяхів, спеціальних гачків кріпилися деталі зі слонової кістки й золота (така техніка називається хрисоелефантинною).
Обличчя й руки були зі слонової кістки, волосся, борода, вінок, плащ і сандалі - із золота, очі - з коштовних каменів. Мандрівники, які бачили Зевса в Олімпії, називають дивними поєднання в його лику владності й милосердя, мудрості й доброти. Трон був зроблений з дерева й покритий золотом і слоновою кісткою. Ніжки трону прикрашали фігурки Ніки - богині Перемоги. Ручки трону підтримували сфінкси, а його спинку прикрашали харити - богині краси, дочки Зевса й Гери.
Перед п’єдесталом був улаштований невеликий басейн, викладений блакитним елевксінським каменем і білим мармуром. Зі слів давньогрецького письменника Павсанія, басейн служив для стоку залишків оливкової олії, якою регулярно змащували статую (олія зберігала слонову кістку від розсихання). Світло, що проникало крізь двері темного храму, відбиваючись від поверхні рідини в басейні, падало на золото одягу Зевса й освітлювало його голову. Відвідувачам здавалося, що сяйво йде від самого лику божества.
Нащадки високо цінили витвір Фідія. Знаменитий оратор і політичний діяч Риму Цицерон назвав Зевса Олімпійського втіленням краси. Римський письменник і вчений Гай Пліній Старший вважав скульптуру незрівнянним шедевром.
Протягом багатьох років храм в Олімпії приваблював відвідувачів з усього світу. У І столітті римський імператор Калігула спробував перевезти статую до Рима. Проте його спроба зазнала невдачі.
Після того як у 391 році імператор Феодосій заборонив Олімпійські ігри, храм було закрито. Із часом споруду пошкодили землетруси, обвали, пожежі й повені. Багаті греки перемістили статую Зевса до палацу Константинополя. Там вона зберігалася, поки не була знищена великою пожежею в 462 році (3 посібника).
Пояснення: