У якому речення частка не пишеться окремо? Лічу в не/волі дні і ночі і лік забуваю Йому бракує не/вміння, а бажання. Не/навистю душі не погубив Прийдешнє осяває наші лиця, не/спокій творчий з вічністю єдна. Во У якому варіанті всі слова частки? під, задля, тільки хіба, точно, краще вслід, вкрай, через навіть, хоч, атож
В моїй родині серед зимових свят дуже шанується не тільки Новий Рік, але й Різдво Христове. Для нас це родинне свято. Ми святкуємо його разом с моїми бабусями та дідусями. Зазвичай, родичі збираються у нас вдома біля ялинки, що залишається з Нового Року.
Готуватися до Різдва ми починаємо ще зранку. Мама готує смачну кутю з родзинками. Як тільки вечоріє, я несу частину цієї куті до своєї хрещеної матері, яка живе неподалік. Так я висловлюю ій шану, як своїй другій мамі. А вона пригощає мене солодощами та дає подарунок.
Потім я разом з друзями йду колядувати. За правилами, я мала би це робити пізніше ввечері, але мама не дозволяє ходити пізно вулицями. Ми приходимо до знайомих нам людей. Заздалегідь ми вивчаємо кілька колядок та співаємо їх. Ми кажемо усім, щоб вони раділи, тому що Іісус Христос народився.
За це нам дають солодощі та дрібні гроші. Але солодощі я відразу не їм, бо це можна робити лише за святковим столом. Одного разу ми перевдягалися в костюми та ходили спражнім вертепом: була в нас своя коза, а ще циган, зірка та інші різдвяні персонажі. Я була лікарем та рятувала козу.
Ввечері вся наша родина збирається за святковим столом. Ми їмо кутю та м`ясні страви, що їх приготували бабусі. Всією родиною ми згадуємо померлих родичів, а бабуся ставить для них кутю на столі. А мій брат ще ходить вранці до своїх хрещених батьків посівати зерном.
Объяснение:
"аліса в країні чудес" дуже цікава казка, і якщо в ній не видно моралі, то тільки на перший погляд. насправді ця казка може навчити дитину, та й дорослого, дуже багато чому.
перш за все, ця казка вчити ніколи не втрачати самовладання і зіткнувшись з незрозумілим і може бути навіть неможливим не губитися, а прийняти нові реалії такими як є і знайти спосіб виживання в такій ситуації. скільки ми бачимо фільмів або читаємо книг, коли герої стикаються з чимось містичним і фантастичним і губляться, в паніку, божеволіють. аліса просто прийняла казковий світ як реальний і відмінно в ньому влаштувалася. звичайно, на саме справі невелика ймовірність зустріти чеширского кота або провалитися в кролячу нору, але гнучкість психіки може вижити і в нашому реальному світі, не здатися перед виникаючими труднощами, а всюди знайти щось позитивне.
"аліса в країні чудес" вчить тому, що в світі немає нічого неможливого, а для дитини це дуже важливо, дозволяє зберегти віру в себе і в свої сили.
казка ця дуже добра, в ній немає жодного лиходія, і це також дуже добре. всі ми за своїм бачимо світ і якщо для нас він складається з одних злодіїв і грубіянів, то так воно і виявиться в підсумку, як не дивно. якщо ж ми помічаємо тільки хороше і красиве, то так воно і буде насправді. у справедливості цього я завжди переконувалася.