У якому рядку всі дієприкметники пишуться з не окремо? а) Не/зарослі чагарником береги; не/затоплена долина; ніким не/читана книга; не/завершена робота;

б) ще не/скошене жито; не/просохла земля; не/розсідланий кінь; не/підбілені дерева;

в) не/зірване яблуко; не/побілена хата; не/пришитий ніким ґудзик; не/побачений фільм;

г) не/намальована художником картина; не/скошена мною клумба; не/здоланий ворогом народ;
Укажіть речення, в якому дієприкметник виступає означенням:
А)Гори укриті лісом. Б) Двері в хату були зачинені.

Плекаймо рідну мову

Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"

Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.

Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":

1. Закрався вечір, одшуміла праця.

2. На поле синєє вечірній пав туман, над річкою пливуть його мінливі тіні.

3. Дугою вудлище зігнулись ліщинове, дзвенить, немов струна, прозора волосінь, вода кругом іде.

4. Стрибають, циркають і квокчуть між кущами дрозди, шовкова рунь прослалась по ланах. Повітря — тихий мед, гаї — барвисті плями

5. Чекає ратая, паруючи, чорнозем,

Фіалки молоді старий ворушать лист,

Діброви тягнуться в обійми першим грозам, Чиряток-свистунків дзвінчастий ллється свист, Жагучі коні ржуть, і соком срібно-сльозим Берези капають...

6. Я пам'ятаю, йшла весна, Своїм походом смілим,

І по саду лилась вонаКвіток зеленим пилом... 7. Вона казала:" кожне слово Людську історію чудово,

Як чиста крапля, відбива".

8. —"Я пам'ятаю, в юності моїй,

Ми завжди проводжали рік старий Гучними пострілами із рушниці"— Казав Денис, що так воно годиться.

9. Білі мухи налетіли, Все подвір'я стало біле.

10. Нараз, майнуло щось попід стіною,

Почулись кроки, чийсь усатий вид заглянув у вікно...

11. Що ж, признаюсь, люблю я здавна Київ, Любов'ю теплою...

(З тв. М.Рильського).

12. Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.