Укажіть безсполучникове складне речення у якому між усіма частинами треба поставити двокрапку а) сивіла дощем далечінь вода вже блищала на шляху б) вилискують брили оброслі зеленим оксамитом водяних мохів розпускається білим шумовинням потік виграючи на сонці в) я знаю моя мати і завтра піде в монастир їй незносні наші тривоги г) явір зелененький на воду схилився козак молоденький сильно журився
Відповідь:
Це хороше запитання, але відповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя – наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”.
Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок.
Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей.
Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку.
Відповідь:
Зараз у всьому світі є багато несправедливості та насильства. Я сподіваюся, що коли-небудь такий стан речей у суспільстві не буде тривати довго і з часом відбудуться зміни в кращу сторону.
Я хочу жити у суспільстві, де всі люди є небайдужими до чужого болю, а кожна людина постійно намагається докласти максимум зусиль для надання до тим, кому вона потрібна. Для кращої уяви розповім декілька історій зі свого власного життя. Волею випадку опинився одного разу я в невідомій місцевості без коштів. Звернувся по до до місцевого жителя, який дав мені гроші на проїзд і пригостив смачним чаєм. Пройшло вже багато років, але я до сих пір пам’ятаю його вчинок і дуже вдячний йому. Наступна ситуація напевно відома кожному.
Проходять люди по вулиці, і кожен в цей час думає про свої справи. Вони помічають лежачого на землі чоловіка і ігнорують його, вважаючи, що він бездомний або перебрав напередодні з алкоголем. Можливо, йому необхідно терміново надати медичну до Так ось я одного разу, ставши свідком такої ситуації, подзвонив з громадського телефону в швидку до Завжди слід мати на увазі, що завтра на місці цієї людини можемо опинитися саме ми чи наші рідні.
Надаючи до незнайомому чоловіку, ми робимо наше суспільство краще.
В ідеальному суспільстві всі заможні люди повинні займатися не примноженням свого капіталу, а прагнути працевлаштувати бідних і всіляко допомагати їм. У кожної людини повинен бути дах над головою, щоб він не поневірявся по підвалах і крамничках.
Пояснення: