Укажіть речення з прямою мовою. Розділові знаки пропущено. А. Запам’ятайте вислів Дмитра Білоуса мова це пісня душі покладена на слова.
Б. Як кажуть люди материна молитва із дна моря рятує
В. С. Плачинда стверджує що мова об’єднує згуртовує людей у націю.
Г. Ви говоріть а ми будемо слухати.
2. (1б) Укажіть речення з непрямою мовою. Розділові знаки пропущено.
А. Яка ти розкішна земле думала Маланка.
Б. Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись мою бабуся.
В. Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.
Г. Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.
3. (1б) У якій схемі правильно поставлено розділові знаки у реченні з прямою мовою.
Розділові знаки пропущено.
Прощай наша Січ – Мати сказали вони майже в один голос і після хвилини мовчання
додали Хай же Бог тебе боронить від усякого нещастя!
А. «П, - а , - П». Б. «П, - а : - П».
В. «П, - а , - п». Г. «П! – а: - П».
4. (2б) Установіть відповідність між речення ми з прямою мовою і схемами речень.
Розділові знаки пропущено.
А «П, - а, - п» 1. Яка краса вигукнула Докія і оце воно у воді росте
Б «П? –а: - П» 2.Отоді це сталося пояснила мама коли почалася повінь
В А : «П!» 3. А батько ще й додасть добре діло за людиною ніколи не пропаде
Г «П! – а. – П?» 4. Хтось гукає з кургану Крейсер зайшов у затоку
5. А що як гирлига скипів Горпищенко і додав по–філософськи у нас
гирлига й ракета поруч стоять.
5. (1б) Укажіть речення з пунктуаційною помилкою при прямій мові.
А. Дівчина грайливо запитала: «А може, вона справді лісова мавка? »
Б. «Не проводжайте мене.» - Попросила дівчина рідних.
В. «Михайлику, хочеш побачити диво? – питає мене дядько Себастіян. - Підійди до
мене…»
Г. Казав пан: «Кожух дам», та слово його тепле.
6. (1б) У якому випадку при перебудові речення з прямою мовою на речення з непрямою
мовою допущено помилку:
А. Жінка поцікавилася, чого він мовчить.
Б. Карпо спитав Мотрю, хто їй купив намисто.
В. Леся Українка писала, що, доле, ти міцніша і я корюся.
Г. Гетьман заперечив головою, що не хоче.
7. (1б) Укажіть варіант з пунктуаційною помилкою в діалозі:
А. – Що ти хочеш від життя?
– Небагато. Просто жити, працювати, як усі…
– Так от і працюй, хлопче, а не розкатуй по степу.
Б. «Сідай за книжки. Зубри!» - «Мамо, епоха зубрінь минула».
– «Це щось нове, хлопче. Зубрити не хочеш. Може і вчитися не хочеш?» – «Вчитись
хочу, але по-справжньому».
В. – Не святий і він! До всіх добрими не будеш. – Оцінювати чиєсь життя – це, мабуть,
найпростіше. – Правильно, нам пора про своє подумати.
Г. – доброго ранку! – каже Лукія, уповільнюючи крок.
– Доброго ранку, Лукіє.
– В область їду… Може, доручення буде яке?
8. (1б) Установіть відповідність між поняттями та прикладами.
1 Пряма мова 2 Діалог 3 Непряма мова 4 Цитата.
А) Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки (Остап Вишня).
Б) «Мушу йти в полонину, Марічко», – сумував Іван заздалегідь (М. Коцюбинський).
В) За словами О.С. Мельничука, «основною одиницею мови в усіх мовах є речення».
Г) – Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.
- Що? – невторопав з просоння Марусик.
- Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, – важко зітхнув Сашко Циган. (В. Нестайко)
Д) Місяць на небі, зіроньки сяють…
9.(3б) А Складіть і запишіть уявний діалог із другом, який не любить читати художньої літератури, а весь
час проводить за іграми на комп’ютері.
або
Б Складіть і запишіть уявний діалог із другом, який не любить учити мову й літературу, а визнає
лише математику та інформатику, адже вони знадобляться в його майбутній професії.
В Складіть і запишіть уявний діалог із другом «На спортивному майданчику».
Не однаково(обставина)мені(додаток),Україну(додаток) злії(означення)люди(підмет)присплять(присудок),лукаві(означення),в огні(обставина) її((додаток),окраденою(означення) збудять (присудок).
Та(сполучник) не однаково(прислівник) мені(займенник),як Україну(іменник)злії(прикметник)люди(іменник) присплять(дієслово) лукаві(прикметник) і(сполучник) огні(іменник) її(займенник) окраденою(прикметник) збудять(дієслово).
Відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість. Виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. Треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. Але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.