Укажи рядок, у якому не потрібно ставити кому після вигуку перед звертанням (розділові знаки пропущено). Гринь швидко розплющує очі й сердито скрикує: — Ай Санько! (В. Винниченко).
і дядьку Сич! — гукнув Дем'янко (В. Бережний).
— Ой лицарю, любий пане! Не вражайте мого серця! (Леся Українка)
– Нумо Лонгію, будь ласка, зроби нам ще одні двері! (В. Арєнєв).
Я думаю, що ввічливість — ознака вихованності , але справжня вихованність містить у собі поняття більше, ніж просто бути ввічливим.
Як далеко сягає поняття ввічливість?
Хіба це тільки сказати «Добрий ранок!» і «Пробачте!»?
Ні, це більше, ніж сказати так.
Ввічливість варто виявляти скрізь.
Коли ми пишемо щось у школі чи вдома, те, що вчителі повинні читати; вони раді, коли написане виглядає чисто і це легко читати.
Подумайте про всі ті роботи, що вчителі повинні читати.
Читання поганого почерку деяких учнів стомлює.
Учителі змушені підправляти слова, що написані погано.
Якщо ми пишемо, ми, можливо, думаємо тільки про те, що ми пишемо, але не про тих, хто повинен читати, і тому ми пишемо недбало.
Давайте погодимося, що неввічливо так поводитись.
А що таке ввічливість у школі і за її межами?
Одне зі шкільних правил говорить, що школяр повинен чемно вітати директора школи і вчителів, якщо він (вона) зустрічає їх на вулиці.
Інше правило говорить, що школярі повинні бути ввічливі до старших, повинні бути скромними і добре поводитися в школі, на вулиці та в інших громадських місцях.
Формування культурних навичок поведінки не проста справа, але якщо ми ввічливі, то нам не важко виявляти культуру в будь-якій ситуації.
Ознаки вихованої людини.
Ввічливість: саме вона не дає нам сваритися з кожного приводу, змушує тримати в собі злість і роздратування, саме вона сприяє виникненню поваги. Ввічливість буває як вроджена (від душі), так і набута (від виховання).
Такт: він підказує нам лінію поведінки щодо оточуючих нас людей, і особливо делікатний підхід до кожної людини. Тактовність – це завжди межа, перейшовши яку, можна сильно образити людину. Тому цю межу завжди потрібно відчувати і дотримуватися. Саме почуття такту дозволяє нам зрозуміти, що реакція людини на наші дії не зовсім та, яку ми очікували, і пора б вибачитися.
Хороші манери: Джонатан Свіфт писав: «Добрими манерами володіє той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище». Є багато дрібниць, які ви можете робити вдома на самоті, але не в присутності інших людей. Наприклад – голосно співати, чистити нігті або сякатися.
Скромність: не плутати з сором’язливістю або боязкістю! Скромна людина ніколи не підкреслює свою перевагу, не прагне здатися краще або розумніше за інших. Вона не вимагає собі якихось привілеїв чи послуг, але в своїх принципах завжди залишається твердою.
Пунктуальність: це одна зі сторін хороших манер і ввічливості. Запізнення допустимо тільки за дуже поважною причиною, всі інші виправдання з поганою звичкою запізнюватися – просто ознака поганого тону.
Вихована людина – це зріла особистість, яка дотримується інтереси інших людей і норми поведінки в суспільстві. Щоб бути вихованим, потрібно мати бажання кожен день рости і вдосконалюватися. А ви – вихована людина ?