Укр.мова. Тема попереднього уроку. Тренувальні вправи. Завдання 1. Записати речення і поставити розділові знаки.Підкреслити граматичні основи, скласти схеми речень. Усно замінити простий сполучник бо складними тому що; через те що; у зв'язку з тим що. Пояснити авторський вибір. 1. Мали спати по через бо хтось один повинен був підтримувати вогонь. 2. Твоє життя і щастя між людьми бо правда і любов на їхнім боці. 3. Все створене людськими руками повинно жити бо в нього вкладена людська праця... 4. Не швидко бігла тягарівка бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини. 5.Вони не можуть заспокоїтись бо їм на роду написано тривожити громадську думку. Домашнє завдання. Завдання 1 . Відредагувати речення. 1. Директором школи було призначено Григоренка С.А., у котрого знаннях і досвіді ніхто не сумнівається. 2.Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий до публікації, що так довго очікували. 3. Головою правління має бути особа, обрана загальними зборами правління або яку призначив власник підприємства. Завдання 2. Записати і поставити, де потрібно, апостроф. Бар...єр, тр...юк, б...юст, ад...ютант, м...юзикл. Рейк...явік, кр...юшон, б...юджет, деб...ют, б...юрократизм, п...юпітр, об...єктив,О...Кейсі.​

у кожної людини є місця, які багато для неї значать. у моєму житті найдорожче місце - це село, де живе моя бабуся ганна, мамина мама. я її дуже люблю і завжди рада приїхати до неї у гості. бабусина хата стоїть на околиці села, і прямо за хатою проходить стежка, якою можна пойти до лісу і на річку. 

як же гарно за селом! вийдеш за околицю - і ідеш стежкою, вдихаючи пахощі квітучого лугу та соняшникового поля, що по боках стежки. десь за кілометр - розвилка. якщо повернути праворуч, попадещ до невеличкого ліску, де можна збирати гриби та ягоди або просто гуляти. у ліску водяться різні птахи та такі звірі, як їжаки, зайці, лиси, білки та навіть кабани. якщо вести себе у лісі тихо, то можна деяких з них побачити.

якщо   з розвилки повернути ліворуч і пройти метрів триста, то попадеш на піщаний берег річки. сюди багато людей влітку ходить купатися. річка наша неширока і не дуже глибока, але дуже гарна: у соняшну погоду вода блищить, мов кришталева. по берегах річки ростуть верби, а у воді  біля берега росте багато білого латаття. я дуже люблю ці   білосніжні квіти, тендітні та ніжні. дивлюся на них та не можу надивитися. ми часто тут буваємо з бабусею та батьками. тому околиці бабусиного села для мене - обобливе місце, бо тут я провела багато часу і отримала велике задоволення.

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.