Я чекаю весну. Минає останній місяць зими. Вже не такі сильні морози . Дні стають довшими і незабаром прийде довгоочівукана весна. Я люблю всі пори року, але весну найбільше. Адже з приходом весни порбуджується природа і оживає все навколо. Сонечко піднімається вище, краще зігріває землю. Садки , парки, ліси наповнюються різноманітним плашиним співом. З під опалого листя пробиваються перші весняні квіти : підсніжники, проліски , ряст, а там невдовзі запалахкотить своїм жовтим , яскравим цвітом горицвіт. Все це мої мрії на чудову пору року весну. Чекаю з нетерпінням на здійснення весняних мрій та на весну!
текст на тему "неповторний світ дитинства в поезіях лесі українки":
леся українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. з ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. дитинство лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "як дитиною, ": "я була малою горда, – щоб не плакать, я сміялась". у творі "мрії" леся українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. письменниця стверджує: "я любила вік лицарства". світ дитинства лесі українки добрий, світлий та неповторний.
Минає останній місяць зими. Вже не такі сильні морози . Дні стають довшими і незабаром прийде довгоочівукана весна. Я люблю всі пори року, але весну найбільше. Адже з приходом весни порбуджується природа і оживає все навколо. Сонечко піднімається вище, краще зігріває землю. Садки , парки, ліси наповнюються різноманітним плашиним співом. З під опалого листя пробиваються перші весняні квіти : підсніжники, проліски , ряст, а там невдовзі запалахкотить своїм жовтим , яскравим цвітом горицвіт. Все це мої мрії на чудову пору року весну. Чекаю з нетерпінням на здійснення весняних мрій та на весну!
annaburyak777 умный
текст на тему "неповторний світ дитинства в поезіях лесі українки":
леся українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. з ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. дитинство лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "як дитиною, ": "я була малою горда, – щоб не плакать, я сміялась". у творі "мрії" леся українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. письменниця стверджує: "я любила вік лицарства". світ дитинства лесі українки добрий, світлий та неповторний.
подробнее - на -
писал не !