Українська мова :
Вправа 1
Іменники поділіть на три групи таким чином: а) ті, що мають форми однини й множини;
б) тільки однини;
в) тільки множини.
Пожежа, двері, блокнот, ножиці, заздрість, рукавиці, крейда, країна, дитинство, шафа, Дніпро, шахи, чагарник, батьківщина, день, зілля, насіння, пироги, ліхтар, крупинка, людство, студентство, тісуо, людина, відлуння, гомін, виделка, погода, сировина, кожух, морква, ножиці, веселощі, рапсодія, звук, порох, консерви, черевики, листя, кисіль, маса, лінощі, гроші.
Вправа 2
Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.
1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.
2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка. 3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.
4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.
5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива
Вправа 3 Визначте рід поданих іменників.
Стеля, немовля, узвишшя, Женя, нежить, Сочі, мавпеня, ЖЕК, ітерв’ю, роззява, кенгуру, верхів’я, дівчисько, купе, вітрище, івасі, пальне, Дніпрогес, Чилі, ступінь, далечінь, лазур, явище, канікули, таксі, шампунь, перепис, дуель, Міссісіпі, Хома, заметіль, торнадо,
пюре, тюль, Баку, Сибір, Умань, фламінго, Тбілісі, вогнище, Павленко, кефаль, пил, бароко, Гюго, СБУ, Шпреє (ріка).
Запитайте у різних людей, що робить їх щасливими, від чого вони отримують найбільше задоволення, - і ви отримаєте купу найрізноманітніших відповідей. Дехто відверто скаже: мене роблять щасливим гроші, достаток, багатство. Справді, якщо весь час думаєш про те, як нагодувати сім"ю або заплатити за квартиру, щасливим бути важко. Так само і зі мною. Я не прагну набити повні кишені хрусткими купюрами, але для мене важливо мати певну суму грошей, щоб почуватися впевнено.
Щасливим мене робить відчуття, що всі мої близькі люди живі і здорові, що дуже суттєво у наш час.
Але повне відчуття щастя до мене приходить тоді, коли я зустрічаюся зі своєю коханою дівчиною. Ця людина мені дуже дорога, бо розуміє мене і відповідає взаємністю на мої почуття до неї. Це мене окрилює, прямо підносить над землею, дарує впевненість у своїх можливостях, викликає справжню ейфорію і надихає на нові досягнення, аби подобатися їй ще більше.
Я думаю, навіть переконаний, що без кохання щасливою не може бути жодна людина.
Объяснение:
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...