Умоляю нужна задание. Напешите точный ответ 5 Відрізняється від інших за зв’язку між частинами речення
А Над річкою в темнім полі могила чорніє, де кров текла козацькая, трава
зеленіє (Т. Шевченко).
Б Шепель ішла повільно, їй здавалося, що сніг, падаючи, ледве чутно
шелестить (О. Донченко).
В Зимою більше вільного часу, ніж літом, ночі більші, так що й вільного часу
більше (Панас Мирний)
Г Жили ми при достатку, всього було доволі; що, було, задумаю, те й зроблю
(Марко Вовчок).
Д Ліс ще не набрав сонця, ще поміж сосон гуляли холоднуваті протяги, й
тільки згори повівало застояним у вітті теплом (Ю. Мушкетик).
Коза́к-характе́рник, також коза́к-химоро́дник, коза́к-галдо́вник або коза́к-заморо́чник[1] — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі. Займався не лише яснобаченням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та психофізичною підготовкою. Характерник — своєрідний духовний наставник, якого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва запорозького козацтва. За переказами, кошовий запорожців І. Сірко, якого обирали на цю посаду протягом 24 років, був відомим козацьким характерником[2]. Із часом поняття «козак-характерник» надійно увійшло до наукового обігу
Поширені речення.
1. Зомліли в сумі сніжно-білі явори.
2. Шумлять бліді берези.
3. Тільки вітер креше іскри по стерні.
4. Купали гострі крила столітні чайки в голубій воді.
5. Я спиняти тебе не буду.
Поширені речення мають крім головних ще й другорядні члени речення.
Непоширені речення.
1. Став Дніпро.
2. Надходить дощ.
3. Одшуміло літо...Одспівало жито.
4. Гроза росла.
5. Ти проходь. Не спиняйся
6. Море бушувало.
7. Завмирає місто. Тишина і спокій. Тільки сніг синіє.
Непоширені речення складаються з граматичної основи.