Не до сну сьогодні Вутаньці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом,підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум'янці. Далекі чабанські вогні самотньо золотяться де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутаньчиних світлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблиться над ним м'яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, панський об'їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам'яна баба зловісно випливла з темряви дівчині назустріч (О. Гончар).
Так, я люблю читати книжки. Чому? Для мене книжка - ще джерело інформації. Читання приносить мені задоволення. Я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці. Що до мене, я люблю читати книжки про Велику Вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори Миколи Трублаїні і Олександра Пушкіна. Читаючи книжку, я занурююсь у вирій подій, переживаю, страждаю, знаходжу та кохаю разом з головним героєм. Інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. Я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.
Відповідь:
Не до сну сьогодні Вутаньці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом,підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум'янці. Далекі чабанські вогні самотньо золотяться де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутаньчиних світлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблиться над ним м'яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, панський об'їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам'яна баба зловісно випливла з темряви дівчині назустріч (О. Гончар).
Пояснення:
Вишневі рум'янці - якісний прикметник
Чабанські вогні - присвійний прикметник
Вутаньчиних світлицях - присвійний прикметник
Місячне сяйво - відносний прикметник
Степовій могилі - присвійний прикметник
Кам'яна баба- відносний прикметник
Чи любиш ти читати книжки
Так, я люблю читати книжки. Чому? Для мене книжка - ще джерело інформації. Читання приносить мені задоволення. Я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці. Що до мене, я люблю читати книжки про Велику Вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори Миколи Трублаїні і Олександра Пушкіна. Читаючи книжку, я занурююсь у вирій подій, переживаю, страждаю, знаходжу та кохаю разом з головним героєм. Інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. Я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.