Унікальним мистецьким явищем, - і то не тільки на тлі українського мистецтва, - є Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який, попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу.
Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто. Коли хлоп’яті було чотири роки, батьки взяли його із собою на рідну Буковину. Щоб не потрапити під більшовицьку окупацію, наприкінці війни сім’я виїхала до Німеччини. Вже там Микола, натрапивши на польову міну, втратив обидві руки.
1950 року юнак з батьками повернувся до Канади. Маючи нездоланну силу волі та винятковий хист до малярства, він знайшов у собі сили закінчити Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта), а згодом Онтарійський коледж образотворчого мистецтва в Торонто.
Непереможне покликання до мистецтва навчило Миколу винахідливості. На куксу правої руки він натягував еластичний гумовий бандаж, яким міцно притискав пензель чи олівець. Часто йому доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги. У такий б Микола виконував дивовижні за драматизмом малярські та графічні роботи, технічній досконалості яких міг позаздрити будь-який митець. Працюючи по 16-18 годин на добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт.
Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки до книг. Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Італії, Японії. Художник мав престижні нагороди, був багаторічним членом Української спілки образотворчих митців США й Канади, а також Міжнародної Асоціації митців, що малюють вустами і пальцями ніг.
В Україні творчість Миколи Бідняка була майже незнаною до 1990 року. 1991 року він був обраний професором Львівської академії мистецтв. У 1995 році Микола Бідняк став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка. Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої експозиції
Як член світової Асоціації митців-інвалідів у Ліхтенштейні Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів України, про людей, які, не скорившись долі, прагнуть жити повноцінним життям і приносити користь. Таких художник залучив до роботи в славнозвісній асоціації, що надавала їм відчутної творчої й матеріальної підтримки.
Протягом усього життя Микола Бідняк уперто шукав можливості не тільки виразити свій хист, а й бути взірцем мудрості для обездолених. Помер художник 2000 року у Львові.
ответ:
тропинка родном небо единственности в мире родины. у каждого они свои,неповторимые,но одинаково дорогие. для кого - то- это улица,где прошло детство, для кого - то- большой двор,где по вечерам звучала гитара и мелодичный голос пел о первой любви; для кого - то- это обычная сельская хата с кустом калины под окном,с бархатцами,которые посеяла мама,с рушниками в углу - в углу над образами. родная земля - это наша малая родина,где мы впервые услышали мамину колыбельную,познали первые радости и первые слезы,первые победы и поражения. родной является для нас земля,где мы родились. эту землю не выбирают,как не выбирают своих родителей. это сокровища,подаренные богом. я не понимаю людей,которые бросают свою родину. наша земля -украина. любить ее - это значит каждым своим поступком,каждым помыслом верно служить ей. мало говорить,что ты патриот, патриотом надо быть.
ну можно
Ще з самого раннього дитинства мені до душі припала професія дизайнера. Найбільше в ній мені подобається те що я можу максимально показати весь свій творчий потенціал.∴ Ця професія дає можливість в повній мірі проявити свою фантазію і уяву. Дуже здорово, що починати вчитися основним навичкам дизайнера, можна абсолютно в будь-якому віці. Тобто ніякі вікові рамки даної професії не перешкода. Звичайно ж, хочеться відзначити, що дизайнер – неймовірно затребувана професія сьогодні, так як для більшості людей в сучасному суспільстві дуже важливий їх зовнішній вигляд. Не варто забувати і про те, що для того, щоб працювати в сфері моди, необов’язково вивчати на дизайнера. Досить буде і індивідуального таланту, а також деяких базових знань цієї галузі.
Объяснение: