Вони пройшли півкілометра. Ліс ріс смугами: смуга сосняку, смула листяного лісу. Дід Олекса сказав, що тут можна збирати гриби. Кожен має стати на смужечку й прямувати нею. Можна не боятися заблукати - усі вийдуть на луг.
Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни були мовчазні, а берізки й дубки перешіптувались. Стояв тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки. Їх листя все ще було зеленим, і вони мовби летіли над сосновим бором. Висока трава була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що, дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві красноголовця. Він був великий, на високій рівній ніжці. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Потім натрапив на два чималі красноголовці. Швидко Дмитро Іванович наповнив кошик. Йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то йому та його родині подарунок від діда Олекси. Очевидно, дід уже знав це місце і беріг до цього дня.
Досить актуальним є питання "Чи може телебачення замінити книжку"? В наш час інформаційних технологій, дуже важко залишитися осторонь від будь-яких технічних приладів, фактично кожен з нас у руках тримає мобільний телефон чи смартфон. правильніше було б поставити питання: "Чи зможе Смартфон замінити і книгу, і телевізор?"
Думаю, що телефон вже частково замінив книгу, оскільки скачати електроний варіант книги набагато простіше, ніж знайти, замовити і купити її друковану версію. І, звичайно, це набагато легше, оскільки на одному планшеті чи телефоні, можуть вміщуватися десятки книг, а друкована - лише одна. проте, електронні носії мають два великі недоліки - закінчився заряд енеогії і поламався. все ж ніщо не може замінити відчуття, коли тримаєш у руках нову книгу, яка ще пахне свіжим друком.
Вони пройшли півкілометра. Ліс ріс смугами: смуга сосняку, смула листяного лісу. Дід Олекса сказав, що тут можна збирати гриби. Кожен має стати на смужечку й прямувати нею. Можна не боятися заблукати - усі вийдуть на луг.
Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни були мовчазні, а берізки й дубки перешіптувались. Стояв тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки. Їх листя все ще було зеленим, і вони мовби летіли над сосновим бором. Висока трава була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що, дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві красноголовця. Він був великий, на високій рівній ніжці. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Потім натрапив на два чималі красноголовці. Швидко Дмитро Іванович наповнив кошик. Йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то йому та його родині подарунок від діда Олекси. Очевидно, дід уже знав це місце і беріг до цього дня.
Досить актуальним є питання "Чи може телебачення замінити книжку"? В наш час інформаційних технологій, дуже важко залишитися осторонь від будь-яких технічних приладів, фактично кожен з нас у руках тримає мобільний телефон чи смартфон. правильніше було б поставити питання: "Чи зможе Смартфон замінити і книгу, і телевізор?"
Думаю, що телефон вже частково замінив книгу, оскільки скачати електроний варіант книги набагато простіше, ніж знайти, замовити і купити її друковану версію. І, звичайно, це набагато легше, оскільки на одному планшеті чи телефоні, можуть вміщуватися десятки книг, а друкована - лише одна. проте, електронні носії мають два великі недоліки - закінчився заряд енеогії і поламався. все ж ніщо не може замінити відчуття, коли тримаєш у руках нову книгу, яка ще пахне свіжим друком.