Усі типи зв'язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції: ... А) Кажуть, що кожна людина заслуговує на щастя, але не кожному судилося бути щасливим: вищі сили розпоряджаються нашими
долями по-своєму.
Б) Більшість приматів живе на деревах; сильними гнучкими пальцями вони можуть тримати їжу та різноманітні предмети й
маніпулювати ними.
В) Кохана, мила, люба, рідна, коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову.
Г) Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що кожен розуміє, що надворі стоїть
весна.
Відповідь:
Пояснення:
1) Шаблі й набої, кайдани й пістолі хай гинуть у морі
2)А літа пливуть меж ними, Пливуть собі стиха, Забирають за собою І добро і лихо!
3)Чорнобиль та м’ята, барвінок та рута, калина, верба над водою, вишневий садок над ставочком, солом’яні стріхи та чорна пухкая рілля – все сниться щоночі шпакові.
4)Ті пісні мене найперше вчили поважати груд людський і піт, шанувать Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ
5)Люблю я осінні квіти, прощальну красу вечорів, і сині оголені віти, і вітру холодного спів
6)Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот.
7)На синiх долонях вечора темним смутком горбатився старий вiтряк i в благаннi простягав завмерлi руки чи то до неба, чи то до людей
8)3 півночі раптом налетів вітер, наробив лиха в господах.
Сподіваюсь До
Життя людини - найдорожче , що у неї є. Життя людини - Божий дар! Але чомусь мало хто з нас серйозно замислюється над тим , як він живе , для чого живе і що залишить після себе.
Люди цінують дорогоцінні камені. Вони бережуть їх , підбирають красиву оправу , дбайливо зберігають і бояться втратити , а найголовнішу коштовність - наше життя - часто пускають на самоплив. Ми, не замислюючись проживаємо день за днем, розтрачуємо час на порожні розваги або ледарюємо біля телеекрану . Але настане момент , коли кожна людина зупиниться і запитає себе: «А навіщо я живу? Для чого мені життя дане? » Адже якщо долею , природою , якимись вищими силами була зумовлена наша поява на світ , значить , це не випадково. Значить , в нашому житті є якийсь сенс. Життя дається людині тільки один раз , і , як казав Український письменник М. О. Островський , « прожити його треба так , щоб не було боляче за безцільно прожиті роки».
Мета - ось що найголовніше в житті. Прагнення до здійснення мрії , до реалізації планів . Ця мета може бути у кожного своя , але вона повинна бути. І вона повинна бути високою, благородною , такою, що підіймала б її у власних очах і в очах оточуючих її людей.
Объяснение: