Установити відповідність між виділеними в реченнях займенниками і синтаксичною роллю, яку вони виконують.

А."Я" — не "ти" (Т. Шевченко). .

Б. У "всякої" пташки — свої замашки (Нар. творчість).

В."Хто" землю удобрює, тому й земля повертає (Нар. творчість).

Г." Як сокіл змокне, то й ґава "його" вдзьобає (Нар. творчість)

1)Підмет.

2 )Присудок.

З )Додаток.

4 )Означення​

Відтоді (обставина, прислівник),відколи (обставина, прислівник) винайшли (присудок, дієслово) мову (додаток, іменник),люди (підмет, іменник) не (частка) можуть (присудок, дієслово) між (прийменник) собою (обставина, займенник) домовитись (присудок, дієслово). Схема: [ ,(відколи ), ]. Питання треба поставити від першої частини головного речення (слово відтоді) до підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне з підрядним обставинним часу; головне речення: просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; підрядне речення: просте, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене.

Знахідний відмінок. У знахідному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з формою називного або родового відмінка множини, причому:а) іменники — назви осіб та істот мають форму, однакову з формою родового відмінка множини: ведме́диць, вовчи́ць, листоно́ш, молоди́ць, робітни́ць, украї́нок.Примітка. Іменники — назви деяких свійських тварин уживаються також у формі, однаковій із формою називного відмінка: гна́ти ове́ць (і ві́вці), па́сти корі́в (і корови́),годува́ти сви́ней (і сви́ні);