Утворіть антонімічні пари згаданих фразеологізмів (письмово). Носити на руках, нийти сухим амали, напустин пики, виносити смітна хати, потрапити в тенета, обливатися потом, тримати в чорному тілі, тримати хвіст трубою, тримати клик за зубани, бити білик, авати руки, опустити руки.
- Дідусю, а чи правда: хто має багато грошей, той найщасливіший?
- Ой, не думаю, онучку; насправді, не все можна купити за гроші, хай навіть і дуже великі.
- А мені здається - за гроші можна купити все, що тільки захочеш: машину, будинок, та й навіть літак...
- Багато в чому правий; але є й більш важливі речі, їх ні за які гроші не придбаєш.
- Ну і що це?
- Сам подумай, хіба можна придбати молодість, щиру дружбу, талант до мистецтва, геніальність, доброту або втрачений час?
- Хм, молодість - можна; ти забув про пластичні операції?
- Не забув, але старість, на жаль, відмінити неможливо, скільки б інвестицій у зовнішність не вкладав...
- Діду, я впевнений: з часом люди і старість переможуть.
- Можливо. Ось тоді ми й поговоримо про те, чи все можна придбати за гроші.
- Так, я з тобою майже згоден. Є на світі багато речей, які цінніше за гроші, але трохи грошей мені все ж не завадило б...
Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж
Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.
Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася
Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.
Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.
https://ukrtvory.ru/xreshhatik-legendarna-vizitka-kiyeva.html