1.Різниця між складним і простим полягає у наступному У простому реченні міститься одна граматична основа, виражена підметом і присудком або одним з цих членів. У складному реченні виділяють дві або декілька граматичних основ.Між частинами складного речення встановлюється безсполучникового, сочінітельная або підрядний зв'язок. У простому пов'язані не частини пропозиції, а його члени б зв'язку - узгодження, управління або примикання.За складом граматичної основи тільки просте речення може бути односкладних або двоскладного. У складних реченнях така класифікація відсутня.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
У простому реченні міститься одна граматична основа, виражена підметом і присудком або одним з цих членів. У складному реченні виділяють дві або декілька граматичних основ.Між частинами складного речення встановлюється безсполучникового, сочінітельная або підрядний зв'язок. У простому пов'язані не частини пропозиції, а його члени б зв'язку - узгодження, управління або примикання.За складом граматичної основи тільки просте речення може бути односкладних або двоскладного. У складних реченнях така класифікація відсутня.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).