Мері осторожности на велосипеди: 1.На велосипеді треба їхати в шоломі.Він захищае голову від важких травм у разі падіння. 2.Одягати зручну одежу. 3.Треба одягати налокітники і налокінники. 4.одягати футболку або куртку з цупкої тканини. 5.Світловідбиваючі смуги на одязі для забезпечної поїздки в сутінках. Правила использования велосипедом: !.До 14 р. на велосипеді можна їздити лише по спеціальних доріжках. 2.Якщо доріжки не має то їхати тільки узбіччям. 3.Виїзжати на проїзжу частину велосипедист має право лише після 14 р. 4.Рухаючись групами велосипедисти повинні їхати один за одним щоб не заважати один одному 5.На дорозі влосипедист не має право на повороти ліворуч чи праворуч для цього він повнен доїхати до пішохідного переходу зійти з трансорту й перевисти велосипед на другий бік дороги.
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини. Моя мама дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми. Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
1.На велосипеді треба їхати в шоломі.Він захищае голову від важких травм у разі падіння.
2.Одягати зручну одежу.
3.Треба одягати налокітники і налокінники.
4.одягати футболку або куртку з цупкої тканини.
5.Світловідбиваючі смуги на одязі для забезпечної поїздки в сутінках.
Правила использования велосипедом:
!.До 14 р. на велосипеді можна їздити лише по спеціальних доріжках.
2.Якщо доріжки не має то їхати тільки узбіччям.
3.Виїзжати на проїзжу частину велосипедист має право лише після 14 р.
4.Рухаючись групами велосипедисти повинні їхати один за одним щоб не заважати один одному
5.На дорозі влосипедист не має право на повороти ліворуч чи праворуч для цього він повнен доїхати до пішохідного переходу зійти з трансорту й перевисти велосипед на другий бік дороги.
Моя мама дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.