Листопадне дерево середніх розмірів, 9-28 м заввишки і діаметром стовбура до 1,6 м. Хоча клен червоний досить легко ідентифікується, він володіє досить широкими морфологічними характеристиками, більш ніж будь-який інший клен Північної Америки. Найпростіший б розпізнавання даного виду - це форма листя.
Як і в інших представників даного роду, листя клена червоного розташовані супротивно і в зимовий час опадають. Листки прості, 5-10 см завдовжки, дланевидного з трьома-п'ятьма однакової ширини зубчастими лопатями неправильної форми (для порівняння, в близького йому виду клена сріблястого (Acer saccharinum) зубців як правило 5 і вони набагато глибше порізані). Верхня частина аркуша світло-жовта, нижня бліда. Черешки зазвичай червоні, так само як і нирки. Восени листя стає яскраво-червоними.
Кора гладка, варіює від сіро-коричневого до білого кольору, з віком темніє і покривається тріщинами. Гілочки схожі з гілочками клена сріблястого - червоні, з V-подібними листовими рубцями, тільки у клена сріблястого на зламі вони неприємно пахнуть. На багатьох гілочках є карликові пагони.
Нирки тупі, неопушені, від червоного до сірувато-коричневого кольору, в зимовий час добре видно на відстані.
Жіночі квітки
Квітки різностатеві (хоча чоловічі і жіночі квітки розташовані на одному дереві). Жіночі насіннєві квітки яскраво-червоні, кожен з п'ятьма пелюстками і п'ятьма чашолистки, зібраними в кисть. Чоловічі квітки являють собою лише жовті тичинки, що виступають з карликових гілочок на гілці. У молодих дерев можуть бути присутніми квітки тільки однієї статі. Цвітіння починається ранньою весною, до появи листя.
Плід представляє собою крилатку, колірна гамма якої варіює між червоним, жовтим і коричневим кольорами. Крилатки 15-25 мм завдовжки, з'являються парами під кутом в 50-60 градусів.
Я у Москві! Я так давно хотів її відвідати, щоб на власні очі побачити це місто, про яке так багато чув різного.
Я не просто у Москві, а на Красній площі, у самому центрі.
Її назва походить від слова красива, гарна.
Це насправді так. Вона й дуже красива, навіть велична і дуже старовинна.
Перед собою я бачу дивну споруду. Що це може бути? Виявляється, це собор Василя Блаженного.
Неперевершена краса! Який неповторний стиль! Ніколи не бачив чогось подібного! Дізнаюся, що собор збудований у 1561 році, а будівництво тривало шість років.
Ця споруда вважається пам'яткою архітектури і інженерно-будівельного мистецтва світового значення. І вона включена у список Всесвітньої історичної і культурної спадщини ЮНЕСКО.
Архітектура собору незвичайна. Ця споруда своїм виглядом подібна до величезного букета різнокольорових квітів. Тут навіть не один храм, а одинадцять, і вони з"єднані між собою внутрішніми переходами. Храм збудований з цегли та білого каменя, а його стіни більш як три метри завширшки. Кажуть, у цих стінах є ніши, де зберігаються клади часів Івана Грозно, за велінням якого і був збудований собор.
Всередині відчуваєш запах глибокої давнини. Через високі вікна до храму надходить м"яке світло, робить його затишним. Під кожним вікном - голосник, який потрібен для того, щоб навіть у найвіддаленішому куточку кожен міг чути всі слова богослужіння.
Стеля і стіни розписані олійними фарбами. Тут є ікони Нерукотворного, Матері Божої з Христом, апостолів, святих. А під самим куполом - образ Вседержителя.
Собор Василя Блаженного - одне з небагатьох чудес світу, яке дійшло до нас через століття.
Листопадне дерево середніх розмірів, 9-28 м заввишки і діаметром стовбура до 1,6 м. Хоча клен червоний досить легко ідентифікується, він володіє досить широкими морфологічними характеристиками, більш ніж будь-який інший клен Північної Америки. Найпростіший б розпізнавання даного виду - це форма листя.
Як і в інших представників даного роду, листя клена червоного розташовані супротивно і в зимовий час опадають. Листки прості, 5-10 см завдовжки, дланевидного з трьома-п'ятьма однакової ширини зубчастими лопатями неправильної форми (для порівняння, в близького йому виду клена сріблястого (Acer saccharinum) зубців як правило 5 і вони набагато глибше порізані). Верхня частина аркуша світло-жовта, нижня бліда. Черешки зазвичай червоні, так само як і нирки. Восени листя стає яскраво-червоними.
Кора гладка, варіює від сіро-коричневого до білого кольору, з віком темніє і покривається тріщинами. Гілочки схожі з гілочками клена сріблястого - червоні, з V-подібними листовими рубцями, тільки у клена сріблястого на зламі вони неприємно пахнуть. На багатьох гілочках є карликові пагони.
Нирки тупі, неопушені, від червоного до сірувато-коричневого кольору, в зимовий час добре видно на відстані.
Жіночі квітки
Квітки різностатеві (хоча чоловічі і жіночі квітки розташовані на одному дереві). Жіночі насіннєві квітки яскраво-червоні, кожен з п'ятьма пелюстками і п'ятьма чашолистки, зібраними в кисть. Чоловічі квітки являють собою лише жовті тичинки, що виступають з карликових гілочок на гілці. У молодих дерев можуть бути присутніми квітки тільки однієї статі. Цвітіння починається ранньою весною, до появи листя.
Плід представляє собою крилатку, колірна гамма якої варіює між червоним, жовтим і коричневим кольорами. Крилатки 15-25 мм завдовжки, з'являються парами під кутом в 50-60 градусів.
Я у Москві! Я так давно хотів її відвідати, щоб на власні очі побачити це місто, про яке так багато чув різного.
Я не просто у Москві, а на Красній площі, у самому центрі.
Її назва походить від слова красива, гарна.
Це насправді так. Вона й дуже красива, навіть велична і дуже старовинна.
Перед собою я бачу дивну споруду. Що це може бути? Виявляється, це собор Василя Блаженного.
Неперевершена краса! Який неповторний стиль! Ніколи не бачив чогось подібного! Дізнаюся, що собор збудований у 1561 році, а будівництво тривало шість років.
Ця споруда вважається пам'яткою архітектури і інженерно-будівельного мистецтва світового значення. І вона включена у список Всесвітньої історичної і культурної спадщини ЮНЕСКО.
Архітектура собору незвичайна. Ця споруда своїм виглядом подібна до величезного букета різнокольорових квітів. Тут навіть не один храм, а одинадцять, і вони з"єднані між собою внутрішніми переходами. Храм збудований з цегли та білого каменя, а його стіни більш як три метри завширшки. Кажуть, у цих стінах є ніши, де зберігаються клади часів Івана Грозно, за велінням якого і був збудований собор.
Всередині відчуваєш запах глибокої давнини. Через високі вікна до храму надходить м"яке світло, робить його затишним. Під кожним вікном - голосник, який потрібен для того, щоб навіть у найвіддаленішому куточку кожен міг чути всі слова богослужіння.
Стеля і стіни розписані олійними фарбами. Тут є ікони Нерукотворного, Матері Божої з Христом, апостолів, святих. А під самим куполом - образ Вседержителя.
Собор Василя Блаженного - одне з небагатьох чудес світу, яке дійшло до нас через століття.