Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить, природа людину створила - людина її переробляє.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Люди, постійно стикаючись з різними проблемами, збереженню природи не завжди приділяли належну увагу. Не завжди люди розуміли і те, що в них відповідно до природи є не тільки права, а й обов'язки. Наші обов'язки перед природою полягають у тому, щоб пробувати наукові основи охорони та раціонального використання дикої флори й фауни, нормувати мисливство, охороняти середовище й шляхи міграції тварин, створювати заповідники, заказники. Останні ще і тепер не сформульовані чітко, але цілком зрозуміло що в їх основі лежить культура спілкування з природою.
Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить, природа людину створила - людина її переробляє.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
Люди, постійно стикаючись з різними проблемами, збереженню природи не завжди приділяли належну увагу. Не завжди люди розуміли і те, що в них відповідно до природи є не тільки права, а й обов'язки. Наші обов'язки перед природою полягають у тому, щоб пробувати наукові основи охорони та раціонального використання дикої флори й фауни, нормувати мисливство, охороняти середовище й шляхи міграції тварин, створювати заповідники, заказники. Останні ще і тепер не сформульовані чітко, але цілком зрозуміло що в їх основі лежить культура спілкування з природою.