Уважно прочитайте речення і заповніть таблицю, вставте орфограми:

Зацвіла в долині ч...рвона калина, ніби засміялась дівчина - дитина.

Т..мнота важчала, тому що надходила ніч.

В життя п..ретвор..мо мрію, щоб дійсніс..тю стала вона.

Честь і славу мат...меш, якщо добре працюватимеш.

Ні повітря не поворухнет...ся, ні пташка не защ…бече.

Багат...я вихопило з темряви як людей, так і ближні дерева.

Сонце світит..., та не гріє.

Або розумне казати, або мовчати.

Чи з/за гори, чи з/за лісу золота діжа сходить.

Ви чуєте, як дзвонить колос?

Сад був не/великий, зате густий.

Коли б у людства не було фантазії, було б стократ (у,в) світі важче жить.​

1.. Про що окрім біди й напасті говорять дим і грім. (просте, двоскладне, поширене, повне,  ускладнене однорідними членами речення, якщо вкінці немає знаку питання, то розповідне, а якщо є знак питання, то питальне)
2. Наблизившись ловлю зміст розмови. (просте, односкладне, поширене, повне, ускладнене дієприслівниковим зворотом, розповідне)
3. Йду неквапливо пильно вдивляючись вперед і прислухаючись до кожного шелесту. (просте, односкладне, поширене, повне, ускладнене дієприслівниковим зворотом й однорідними членами речення, розповідне.
4. Подались униз на Дніпро до своєї далекої родички. (просте, односкладне, поширене, повне, ускладнене уточненням, розповідне).
5.То їхня хата звелась край села висока дзвінка і дивиться вікнами в степ. (просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками, розповідне)

Блідо-рожеві пелюстки каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу репетицію, він їхній режисер і вчитель. Його ім’я — Лесь Кур бас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові. Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів — друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних театральних колективів — «Молодого театру» і «Березоля», постановника багатьох п’єс на новій українській сцені, мислителя, який подарував світовій художній культурі дивовижну за своєю оригінальністю систему — систему Курбаса