Уважно прочитайте текст, дайте відповіді на питання. Цифра в тексті позначає наступне речення. (1) Прославилися козаки своїми зухвалими морськими походами на знаменитих «чайках».
(2) Сотні козацьких чайок виходили в бурхливе Чорне море під проводом Байди Вишневецького. (3) Козаки нападали на турецькі й татарські міста, звільняли полонених співвітчизників, також у ці дні їм до рук ішла багата здобич. (4) Вони наводили жах на численних ворогів.
(5) Але доля князя Вишневецького була трагічною. (6) Під час невдалого походу на Молдавію тутешні бояри підступно захопили його в полон — і князя Вишневецького було передано його найлютішим ворогам — туркам. (7) Ті вирішили піддати його страшній страті.
(8) Байду кинули живим з високої башти на один із залізних гаків, що був вмурований у стіну біля морської затоки. (9) Князь Вишневецький зачепився ребром за гак, і деякий час залишався живим. (10) Його пік страшний біль, та народний герой поносив ім'я султана й лаяв його мусульманську віру. (11) Турки не стерпіли лихослів'я Байди та вбили його, припинивши муки князя.
(12) Народ зберіг у своїй пам'яті величний образ князя, та оспівував його трагічну смерть в пісні про козака Байду (З підручн.).
1. Чи є в тексті складні речення?
напишіть їх номери (через кому)
2. Укажіть номер(и) речення(речень), у якому(яких) допущено пунктуаційну помилку.
3. Речення (3) складається з трьох частин: так чи ні?
4. Укажіть складносурядне речення з протиставним сполучником
5. Між частинами складносурядних речень даного тексту використано сполучники
6. Укажіть кількість складносурядних речень у тексті.
Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами життя українського народу, його культурою. Через твори художньої літератури ми вивчаємо менталітет українців, характерними рисами яких є честь, справедливість, патріотизм, совісність, шанобливість, повага до праці й людей праці, до матері, жінки-берегині, а також милосердя, доброта, співчуття до людського горя, бережливе ставлення до природи, землі-годувальниці, господарність, скромність, безкорисливість, мир і злагода між людьми.
Високий рівень мовної культури українців здавна захоплював навіть прискіпливих іноземців. У прислів’ях, піснях, обрядовій поезії наші предки виявляли святе, шанобливе ставлення до всього, що складало життєвий устрій, до співвітчизників і добропорядних сусідів України.
Мене захоплюють багатство та різноманітність українських форм звертання до співрозмовників: членів родини, старших за віком людей.
Звертаннями користуються у всіх державах із сивої давнини. Наприклад, наше українське «пан» — дуже старе, воно використовувалося ще за часів Київської Русі. Пан — це давньогрецький бог лісів та гаїв, благодійник природи, захисник усього живого. Але «пан» — це звертання не до багатої людини, а до кожного: «Добрий вечір, пане господарю, стережи, Боже, твого товару», — щедрували під вікнами найбіднішого селянина.
Останніми роками повертається до нас і такий ґречний засіб звертання, як «добродій». Улюбленим зачином листів багатьох українських письменників було: «Вельмишановний добродію», «Великоповажна добродійко».
Наше спілкування постійно, раз по раз, передбачає насамперед відповідне звертання або вказування на ту чи іншу особу. Без цього слова мова недостатня, непереконлива. Культура мовлення зобов’язує нашого сучасника бути уважним до вибору форми такого висловлювання, щоб виявити до когось і викликати до себе чиєсь довір’я, щоб не образити, не принизити як чиюсь, так і свою гідність.
Багато сильних та розумних сміливців віддали своє життя для того, щоб у нас була можливість вільно висловлювати свої думки. Завдяки словам ми можемо мати свій погляд на будь-які речі. І якщо нас цікавить якесь питання, ми зможемо почути різноманітні погляди і думки інших людей. Людина повинна мати право думати и говорити те, що думає. Будь-яка думка, навіть якщо вона помилкова, має право на існування. Всі ми різні, маємо різні погляди та смаки. І ми повинні поважати думки інших людей, навіть якщо ми з ними не згодні.
Слово народу – у слові, це великий скарб, який допомагає нам приймати наші власні рішення, говорити и писати те, що ми думаємо. Проте варто також пам’ятати і про те, що відповідальність за наші рішення також лежить на нас