Уведіть у контекст слова, що означають власні та загальні назви. Ватт – ват; Макінтош – макінтош; Антрацит – антрацит; Ізюм – ізюм; Сковорода – сковорода; Суми – суми; Роман – роман.
Останнім часом щось я нічого не доберу, так би мови¬ти, в партійному житті незалежної України. То партії з'являються рясно, мов гриби після дощу, то раптом кудись щезають, то одна за одною «розколюються», дроблячись на маленькі партійки... Нещодавно відбувся з'їзд УРП, на якому з партії вийшло ціле «крило» з С. Хмарою, утворивши самостійну структуру, а то вже у вступі до інтерв 'ю голови УРП Михайла Гориня, опублікованому 27 липня ц.р. у "Вечірньому Києві", мовиться про об 'єднання таких масо¬вих партій, як УРПтаДемПУ. Там же сказано про можли¬ве об'єднання у найближчому майбутньому Соціалістичної та Об'єднаної Соціал-Демократичної партії. А перед тим в інформація* про з'їзд соціал-демократів промайнуло повідомлення про об'єднання СДПУ з ОСДПУ... То хто ж з ким об'єднується? Що ж, врешті-решт, сталося на з'їзді соціал-демократів, де навіть усе керівництво на чолі з голо¬вою поміняли?
В українській мові всі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду :
чоловічого,До іменників чоловічого роду належать ті іменики, які здебільшого мають в називному відмінку однини нульове закінчення (дуб - Ж, героj -Ж ), рідше - - о, - а (Микол - а, дядьк - о). Також рід іменника ми можемо визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно, цей, ця, це: ліс (він, цей). З іменниками чоловічого роду, звісно, співвідносяться займенники він, цей.
жіночого,До іменників жіночого роду належать ті іменники, які здебільшого мають в називному відмінку однини закінчення - а, рідше - нульове закінчення: лип - а, земл' - а, совіст' - Ж, ніч - Ж, тін' - Ж. З іменниками жіночого роду співвідносяться займенники вона, ця.
середнього. До іменників середнього роду належать іменники, які в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е, -а: по'л-е, о'зер-о, тел'-а', курч-а', пле'мj-а.
Останнім часом щось я нічого не доберу, так би мови¬ти, в партійному житті незалежної України. То партії з'являються рясно, мов гриби після дощу, то раптом кудись щезають, то одна за одною «розколюються», дроблячись на маленькі партійки... Нещодавно відбувся з'їзд УРП, на якому з партії вийшло ціле «крило» з С. Хмарою, утворивши самостійну структуру, а то вже у вступі до інтерв 'ю голови УРП Михайла Гориня, опублікованому 27 липня ц.р. у "Вечірньому Києві", мовиться про об 'єднання таких масо¬вих партій, як УРПтаДемПУ. Там же сказано про можли¬ве об'єднання у найближчому майбутньому Соціалістичної та Об'єднаної Соціал-Демократичної партії. А перед тим в інформація* про з'їзд соціал-демократів промайнуло повідомлення про об'єднання СДПУ з ОСДПУ... То хто ж з ким об'єднується? Що ж, врешті-решт, сталося на з'їзді соціал-демократів, де навіть усе керівництво на чолі з голо¬вою поміняли?
Постав запитання!
В українській мові всі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду :
чоловічого,До іменників чоловічого роду належать ті іменики, які здебільшого мають в називному відмінку однини нульове закінчення (дуб - Ж, героj -Ж ), рідше - - о, - а (Микол - а, дядьк - о). Також рід іменника ми можемо визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно, цей, ця, це: ліс (він, цей). З іменниками чоловічого роду, звісно, співвідносяться займенники він, цей.
жіночого,До іменників жіночого роду належать ті іменники, які здебільшого мають в називному відмінку однини закінчення - а, рідше - нульове закінчення: лип - а, земл' - а, совіст' - Ж, ніч - Ж, тін' - Ж. З іменниками жіночого роду співвідносяться займенники вона, ця.
середнього. До іменників середнього роду належать іменники, які в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е, -а: по'л-е, о'зер-о, тел'-а', курч-а', пле'мj-а.
Ср.р: молоко, зерно, дерево, море, сало.
Ж.р: трава, лiнiйка, книга, лиса, птица.
М.р: хлiб, олівець, лiсник, самолет, орёл.