Аврoра

07.08.2020 05:27 •  Українська мова

Увсі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. коли його обмаль — чваньковите золото просто непотріб. його закопують в землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. а хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підноеах з шанобою. ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний.чорний житній хліб. недарма збіднілі народи відверталися від держав, що мали багато золота, й простягали руки до тих, які мали багато хліба. хліб переважає все. одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. вкинуте в землю, воно за один лише рік дає тисячі зерен. а золотий мішок вік пролежить в землі і нічого не вродить. тож недарма хлібом і біллю зустрічає русь своїх дорогих гостей. ідіть, народи! русь не відмовить вам, як не відмввить у хлібі сусід сусідові, село селу. можливо, в інших державах не так заведено. можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. а у нас ні. у нас ві хліб тією ж міркою, якою позичали… ми позичаємо хліб на багатство. потрібен ! іть! і!