1. только сверчок стрекочет во ржи, шелестит сухой колос и иногда запидпальомкае перепелка. 2. как-то обернулась харитя назад, чтобы положить нажать горстку, посмотрела вокруг - и страх обнял ее. 3. босые ножки ступали по утоптанной тропе, над головой, между колосками, синело небо, а с обеих сторон, как стены, стоял рожь и шелестели усатым колосьями. 4. харитя услышала, что ее маленькое сердце заболело, как кто сдавил его в руке; слезы задрожали на ее длинных ресницах. 5. в прошлом году харитя была еще маленькая, маленькими ручонками она не могла удержать серпа, а теперь уже выросла, набралась силы, и руки увеличились. 6. елка задрожала снизу верхушки, как испугалась неожиданного бедствия, и несколько зеленых хвои упало на снег. 7. здоровые корявые дубы грозно стояли в снежных сугробах; им было все равно, что дул холодный ветер
“Пісня пісень” — один із найпоетичніших в єврейській літературі. Твір написано прозою, але мова й образи уподібнюють його до прекрасної пісні. Це щира й відверта оповідь про таїну зародження першого кохання. Юний Шимек дивиться на світ крізь призму поетичних рядків біблійної “Пісні пісень”, що допомагають йому зрозуміти себе і свої почуття. До збірки також увійшли дитячі оповідання письменника, які вчать стійко переборювати найважчі випробування в житті та з оптимізмом дивитися у майбутнє.
У цю мить весь світ набуває в моїх очах зовсім іншого вигляду. Наш двір — замок. Наша хата — палац. Я — принц. Бузя — принцеса. Колоди, понакидані біля хати, — кедри й буки, що згадуються в “Пісні пісень”. Кішка, яка лежить коло дверей і гріється на сонці — одна з польових ланей, що згадуються в “Пісні пісень”. Горбок, що ген за синагогою, це гора Ліван, теж із “Пісні пісень”. Жінки й дівчата, які стоять на подвір’ях, миють посуд, готуються до пасхи, — дочки Єрусалима, про яких згадується в “Пісні пісень”. Все-все з “Пісні пісень”…
составить схемы.
1. только сверчок стрекочет во ржи, шелестит сухой колос и иногда запидпальомкае перепелка. 2. как-то обернулась харитя назад, чтобы положить нажать горстку, посмотрела вокруг - и страх обнял ее. 3. босые ножки ступали по утоптанной тропе, над головой, между колосками, синело небо, а с обеих сторон, как стены, стоял рожь и шелестели усатым колосьями. 4. харитя услышала, что ее маленькое сердце заболело, как кто сдавил его в руке; слезы задрожали на ее длинных ресницах. 5. в прошлом году харитя была еще маленькая, маленькими ручонками она не могла удержать серпа, а теперь уже выросла, набралась силы, и руки увеличились. 6. елка задрожала снизу верхушки, как испугалась неожиданного бедствия, и несколько зеленых хвои упало на снег. 7. здоровые корявые дубы грозно стояли в снежных сугробах; им было все равно, что дул холодный ветер
Объяснение:
“Пісня пісень” — один із найпоетичніших в єврейській літературі. Твір написано прозою, але мова й образи уподібнюють його до прекрасної пісні. Це щира й відверта оповідь про таїну зародження першого кохання. Юний Шимек дивиться на світ крізь призму поетичних рядків біблійної “Пісні пісень”, що допомагають йому зрозуміти себе і свої почуття. До збірки також увійшли дитячі оповідання письменника, які вчать стійко переборювати найважчі випробування в житті та з оптимізмом дивитися у майбутнє.
У цю мить весь світ набуває в моїх очах зовсім іншого вигляду. Наш двір — замок. Наша хата — палац. Я — принц. Бузя — принцеса. Колоди, понакидані біля хати, — кедри й буки, що згадуються в “Пісні пісень”. Кішка, яка лежить коло дверей і гріється на сонці — одна з польових ланей, що згадуються в “Пісні пісень”. Горбок, що ген за синагогою, це гора Ліван, теж із “Пісні пісень”. Жінки й дівчата, які стоять на подвір’ях, миють посуд, готуються до пасхи, — дочки Єрусалима, про яких згадується в “Пісні пісень”. Все-все з “Пісні пісень”…