Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівається. Коли б я не приїхала, на бабусі була біленька хусточка, яка різко відтіняла чорні брови і засмагле обличчя. Іноді хусточка зсувалася набік, і з-під неї вибивалося пасмо сивого волосся. Бабуся знає багато казок, і мені подобається слухати її тиху неквапну оповідь. Ось така вона, моя люба бабуся.
Запорізька Січ, Верховна Рада України, Збройні сили України, Головнокомандувач Військовими силами України, майдан Незалежності, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України, Національна гвардія, Міністерство освіти та науки України, Всесвітня Рада Миру, Освітня фундація Петра Яцика (Торонто), Ліга українських меценатів, День учителя, Золоті ворота, Національна опера імені Т.Г.Шевченка, Оксфордський університет, орден Пошани, орден Ярослава Мудрого, Герой України, Нобелівська премія, Організація Об"єднаних Націй, Софіївський собор, річка Жовті Води вка, Теплого Олекси.
