Уживання займенників для зв’язку речень у тексті.Розбір займенника як частини мови.
1. Читати с. 211. Повторити вивчене з теми займенник.
2. Послідовність розбору займенника як частини мови.
• Займенник, його загальне значення.
• Початкова форма.
• Розряд за значенням.
• Рід (якщо є).
• Число (якщо є).
• Відмінок.
• Синтаксична роль.
Ранковий час озолочує нас. (Народна творчість).
Зразок письмового розбору займенника.
Нас — займ., поч. ф. - ми; особовий; Р. в.; мн.; додаток.
♦ Прочитайте речення. Визначте займенники. Розберіть їх як частину мови.
1. Щось було у мені і від діда Тараса, і від прадіда Сковороди. (В. Симоненко). 2. Хай кожного з правдоборців обніме Тарас Шевченко, і всіх їх нехай пригорне Григорій Сковорода! (Г. Білоус). 3. По нас пройшли нещадні коні ханів, але крізь наші душі не пройшли! (Б. Олійник).

Контрольна робота.Речення із різними типами частин

1. Складним з різними видами зв’язку є речення *

Г)Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались в яр,  Сіроманцеві доводилось похекати і попріти.

2.Визначте складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком

Б)Вовка закотило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився в неї зубами, але вітер відірвав його від неї.

3.Правильно розставлено розділові знаки в реченні *

А)Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла.

4.Визначте складне речення, побудоване за схемою: [ ], й [ ], ( ). *

В)Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, й село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.

5. Тему виражає заголовок *

В)Мить, що єднає минуле і майбутнє.

6. Речення, що входять до складного синтаксичного цілого, можуть бути. *

Г)Різними за своєю структурою.

7. Подане нижче висловлювання належить до. У кінці ХІ століття угорці загарбали Ужгород. На довгий час місто стало зватися Унгвар. У 1241 р. угорці не втримали оборону проти монголів на Веречанському перевалі. Кочівники поринули на рівнину і знищили Унгвар. Але місто відродилося (З енц.). *

Г)Розповіді.

8.Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку тексту. *

А)Будова квітки різноманітна. Оцвітина переважно подвійна, з нерізким поділом на чашечку і віночок. Кількість пелюсток буває невизначена.

9. Займенник як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку

Г)Тропіки — батьківщина лататтєвих. Їх великі листки на довгих черешках плавають на поверхні води, іноді занурені у воду.

Отправить

Объяснение:

Объяснение:

Троянда ⇒ квітка. Мухомор ⇒ гриб. Ожина ⇒ ягода. Морква ⇒ овоч. Платан ⇒ дерево. Кеди ⇒ взуття. Кролик ⇒ тварина. Орел ⇒ птах. Бджола ⇒ комаха. Окунь ⇒ риба.

Детальніше: гіперо-гіпонімія близька до синонімії, але різниця полягає в тому, що при синонімії можлива двостороння заміна в тексті, тобто один синонім можемо замінити на інший та навпаки, а при гіперо-гіпонімії лише одностороння заміна — гіпоніма (має вужче значення) на гіперонім (має ширше значення). Наприклад: він зірвав конвалії ⇒ він зірвав квіти. Протилежна заміна неможлива, тому що квіти можуть бути не тільки конваліями. Гіпоніми (вужче значення) включають у себе зміст гіпероніма (ширше значення).