Будь-яка сім’я має свої власні традиції , які шануються і дотримуються з покоління в покоління. Моя сім’я також має цілий ряд звичаїв , які дуже душевні , красиві і цікаві.У числі таких традицій – щовечірнє чаювання . На жаль , темпи сьогоднішнього життя не дозволяють нашій сім’ї збиратися всім разом на вечерю , і кожен , хто повертається з роботи або навчання , може поїсти у своєму власному режимі. Але яким би пізнім ні був час для загального збору сімейства , чаювання ніколи не скасовується .Ми збираємося на кухні , зручно розташувавшись на м’якому куточку. А на столі , м’яко освітленому лампою під квітчастим абажуром , розставляються звичний чайний сервіз. Поширюється аромат усіма нами улюбленого гарячого чаю , у вазочках розкладаються спокусливі солодощі. По неділях на кухонному столі царює здобний пиріг.Неспішно попиваючи чай , ми ділимося своїми враженнями про минулий день , слухаємо поради старших , насолоджуємося смаком і тишею умиротворення . Я дуже люблю такі вечори . Це світло , теплота і затишок немов обгороджують від складнощів нинішньої життя.Ще однією улюбленою моєю традицією є походи на природу в день Восьмого березня. Складно сказати , з яких пір в нашій родині існує такий звичай . Але день цей обраний не випадково. Початок березня – період найкапризнішої погоди , і цей день завжди непередбачуваний. Щороку дуже весело і хвилююче чекати , чи піде у цей день мокрий сніжок , прогляне Чи крізь голі гілки дерев несміливе сонечко , або природа пригрозить нам поривчастим і пронизливим вітром .Проте , це зовсім не перешкода для прогулянки на свіжому повітрі , і після ситного і смачного сніданку , привітання жінок і вручення красивих і приємних подарунків ми незмінно вирушаємо за місто , щоб насолодитися якпробуджується від зимового сну природа , побачити перші весняні прояви .У лісі ми намагаємося більше рухатися , щоб не замерзнути. Якщо ще лежить сніг , катаємося на бігових лижах , якщо земля вже суха , граємо в м’яч або інші рухливі ігри . Потім ми п’ємо чай або кавуз великого термоса і підкріплюємося захопленими з дому бутербродами.Це прекрасна традиція , яку наша сім’я дотримується неухильно. Приємно , що у нас ніколи не виникає питання , як провести Міжнародний Жіноче свято , і всі ми в цей день нескінченно щасливі.
Прекрасне в моєму житті. Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, ким ми станемо в майбутньому А суспільству треба, щоб ми виросли гідними своїх батьків, дідів і прадідів.
Прекрасне в житті нас оточує звідусіль. Треба тільки його помітити, розпізнати, вихопити із плину часу.
Перш за все — це природа, яка оточує нас щодня. Вона зачаровує людей своїми таємницями. Упродовж усього історичного розвитку людина прагнула охопити своєю свідомістю якнайширшу картину світу, пояснити, пізнати природу задля того, щоб застосувати її для своїх потреб. А природа не завжди корилася Вона живе своїм життям. Прекрасно бачити синє небо, яскраве сонечко, веселку. А як це чудово — чотири пори року! Хіба не прекрасно побувати за один рік у всіх чотирьох?
А світ мистецтва? Хіба це не прекрасне в моєму житті? Я слухаю музику, дивлюся кіно, відвідує театр чи якусь виставку, пірнаю у світ прекрасного, винося-чи звідти перлини.
Наш учитель каже, що прекрасне найповніше виявляється у художній творчості обдарованої людини в умовах творчої свободи. Мабуть, він правий, бо інакше я б не міг насолоджуватися музикою, яку я дуже люблю, без якої себе не уявляю. Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радш: й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика Чайковського, Баха, Бетховена… Від неї світліша^ похмурий день, зникає втома, з’являється бажання творити добро, любити людей і весь світ…
Багато видів мистецтва існує у світі, кожен з них — джерело естетичної насолоди. Але музика — це завжди зустріч з радістю, можливість мріяти й сподіватися.
Прекрасне в моєму житті те, що я можу спілкуватися з друзями, ділити радість і горе. Народна мудрість говорить: «Горе, розділене з другом, — півгоря, і радість, розділена з другом, — дві радості».
У мене гарні батьки, чудовий дідусь, мудрі вчителі, вірні друзі, а отже — прекрасний настрій (частіше!).
А ще сама прекрасна мить в мому житті це мій братик Андрійко якого я люблю понад усе.
Цінуйте те що ви маєте і ту кожну приємну мить яка з вами стається!
Прекрасне в моєму житті. Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, ким ми станемо в майбутньому А суспільству треба, щоб ми виросли гідними своїх батьків, дідів і прадідів.
Прекрасне в житті нас оточує звідусіль. Треба тільки його помітити, розпізнати, вихопити із плину часу.
Перш за все — це природа, яка оточує нас щодня. Вона зачаровує людей своїми таємницями. Упродовж усього історичного розвитку людина прагнула охопити своєю свідомістю якнайширшу картину світу, пояснити, пізнати природу задля того, щоб застосувати її для своїх потреб. А природа не завжди корилася Вона живе своїм життям. Прекрасно бачити синє небо, яскраве сонечко, веселку. А як це чудово — чотири пори року! Хіба не прекрасно побувати за один рік у всіх чотирьох?
А світ мистецтва? Хіба це не прекрасне в моєму житті? Я слухаю музику, дивлюся кіно, відвідує театр чи якусь виставку, пірнаю у світ прекрасного, винося-чи звідти перлини.
Наш учитель каже, що прекрасне найповніше виявляється у художній творчості обдарованої людини в умовах творчої свободи. Мабуть, він правий, бо інакше я б не міг насолоджуватися музикою, яку я дуже люблю, без якої себе не уявляю. Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радш: й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика Чайковського, Баха, Бетховена… Від неї світліша^ похмурий день, зникає втома, з’являється бажання творити добро, любити людей і весь світ…
Багато видів мистецтва існує у світі, кожен з них — джерело естетичної насолоди. Але музика — це завжди зустріч з радістю, можливість мріяти й сподіватися.
Прекрасне в моєму житті те, що я можу спілкуватися з друзями, ділити радість і горе. Народна мудрість говорить: «Горе, розділене з другом, — півгоря, і радість, розділена з другом, — дві радості».
У мене гарні батьки, чудовий дідусь, мудрі вчителі, вірні друзі, а отже — прекрасний настрій (частіше!).
А ще сама прекрасна мить в мому житті це мій братик Андрійко якого я люблю понад усе.
Цінуйте те що ви маєте і ту кожну приємну мить яка з вами стається!