Відновити й записати текст, увівши з довідки опущені відокремлені члени речення. Визначити, які з них виконують роль уточнювальних.
Мені сьогодні щось не повелося з полюванням. Я був уже на своєму місці, ... , коли мої
очі запримітили якийсь ледве відчутний рух між високими стеблами оситнягу. Я
притьмом зняв з плеча рушницю й присів, ... . Прогримів постріл. Непорушна качка
безсило занурила глибоко у воду голову, а коло неї безпорадно крутилися жовтенькі,
пухнасті каченята,
Мені було прикро, що я, ..., забив її і посиротив недолітків-чирят. Але нема чого
робити. І я, ... , побрів підбирати свою здобич. Коли я став наближатися, каченята
кинулись урозтіч, і тільки одне не знало чогось, куди йому кинутись. Я обережно, ... ,
взяв його. Проте маленька пташина, ... , виявилася завзятою і не хотіла без бою
віддаватися. ... чирятко силкувалося дряпатися своїми маленькими ніжками, дзьобало
тупим холоднуватим дзьобиком мого вказівного пальця, ... . Та це не могло йому
зарадити.
Надвечір я повернувся на село, щоб вечірнім пароплавом повернутись до Києва. На
березі, ... , я вийняв чиря з сітки, щоб востаннє перед дорогою спробувати напоїти
його. Я опустив руку з чирям у воду, але воно навіть не нахилилося до води (За Б.
Антоненком-Давидовичем).
Довідка: не завдаючи мені ані найменшого болю; недалеко пристані; хлюпаючи
чобітьми у мілкій воді; проти середини озера; тихо спускаючи пальцем запобіжника на
бойовий удар; ця пухнаста кулька життя; перелякані громом мого пострілу;
намагаючись не притиснути тендітні розпростерті крильця; не роздивившись;
схоплене за тулуб.
- Дослідити, як впливають на зміст і стилістичне забарвлення тексту уточнювальні члени.
1. Записати 3—4 визначення фізичних, біологічних або хімічних понять,
використовуючи відокремлені уточнювальні прикладки.
2. Виписати з художньої літератури 4—5 речень, ускладнених відокремленими
уточнювальними членами речення. Зробити синтаксичний розбір одного з них.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.