Відповіді на контрольну роботу номер 5 складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності 2 варіант 1 завдання прочитайте текст і виконайте завдання

напевно, у кожного з нас є улюблене заняття. комусь подобається вишивати чи готувати смачні страви. хлопці, зазвичай, люблять майструвати. мені особливо приємно малювати.

я люблю створювати різноманітні картинки. особливо мені подобаються вечірні пейзажі, адже природа дужа неповторна і багата.

безвітряними вечорами через вікно вдивляюсь у далечінь і зачаровуюсь таємничістю розлогих дерев, які ростуть у садку. поринаю у казкову мить. тоді беру пензлик, сі на підвіконня й переношу на папір вечірню красу. найскладніше малювати людські постаті. легкий відблиск місячного світла завжди по-різному освічує витвір. тому щоразу пейзаж виходить зовсім іншим.

раджу брати іншим в руку пензлик чи олівець, щоб переносити природну красу на маленький художній витвір. він покращує настрій та приносить радість.

моїм улюбленим заняттям є макраме. цей вид рукоділля є дуже давнім. він потребує терпіння, уважності та наполегливості. водночас є дуже цікавим і надзвичайно захоплюючим.

у вільний час я з радістю беруся за улюблену справу. мені подобається плести різні вироби. стильними прикрасами можна не тільки доповнити вбрання, але й подарувати друзям. особливо люблю робити кольє. кожний мій виріб унікальний і неповторний. ця прикраса подобається багатьом і створює чудовий настрій.

перш за все, намагаюсь уявити майбутній виріб. свою роботу, зазвичай, починаю з добору матеріалів. для гарного виробу потрібні кольорові нитки, гострі шпильки, пластина пінопласту, буси різної форми та розміру й тканина. спочатку шпильками закріплюю тканину на пінопласт. вибираю нитки для основи. після того починаю уважно плести своє кольє. коли доходжу до певного місця - вставляю вибрані буси і продовжую плести далі. якщо виріб готовий, надійно закріплюю нитку.

будь-яка річ, зроблена своїми руками, робить людину щасливою. я дуже задоволена результатами своєї праці.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий