відреагуйте речення.
1.виходячи з вагона,у моєї валізи відірвалася ручка.2.не дивлячись на сильний дощ і рвучкий вітер,ми пішли в похід.3.“ніхто з інтелігенції безсумнівно ніколи з призирством не говорив про людей фізичної праці”,-писав василь сухомлинський.4.в творі піднімаються проблеми,важливі для сьогодення.5.лекцію з культури мовлення прочитав професор людмила омельчук.6.на порядку денному нашого зібрання ще одне малесеньке питання-розгляд характеристики учнів,які будуть вступати у воєнне училище.7.дружня порада-це самі кращі слова,які можна почути в скрутну хвилину.8.зустріч було призначено на пів другої,але я прийшов раніше,боявшись спізнитись.9.немає успіхів тільки той,хто не бачить перед себе чіткої мети.10.повернувшись додому,було вже пізно
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:
1) життя села та його соціальні настрої;
2) школа, діти і вчителі;
3) трагедія народних талантів;
4) викриття імперіалістичної війни.
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)
или вы не добавили задание, или вам нужна информация об этом, пока я склоняюсь к второму , если это не так , я исправлю ответ
Пишемо -е:
1. У складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом: зазирнути, бо зиркати.
2. У словах із постійним наголосом невиразний звук рекомендується перевіряти за словниками: минулий.
3. У групі -ере- (повноголосся), а також у групі -еле-: берег, дерево, серед; зелень, пелена, селезень, шелест.
4. У суфіксах: -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель, -ен-,-ер(о): цуценя, Петренко, ніженька, восьмеро, вузесенький, дужечка, учитель, зроблений, п’ятеро.
5. Якщо -е при зміні слова випадає: червень, бо червня, човен, бо човна.
ІІІ. Перевірити написання слова у словнику, якщо наголос у слові постійний: кишеня.
В дієсловах можливе чергування -е з -и в різних формах: терти - стирати.
В українському правописі це явище пояснено так: Випадний е чергується з и перед л, р, якщо далі йде наголошений а: стер — зітри — стирати.