Відредагуй речення чи ви з хтонебудь про це вже говорили? ​

-Доброго дня Валентина Іванівна.
-Добрий день. Колю,це ти?
- Так, здивований, що ви мене одразу впізнали.
- А чому тут дивуватися? Ти був гарним учнем. Тільки щиро кажучи, доволі балакучим.
- Дійсно, було й таке. Як ваші справи? Що нового ?
- Досі працюю в школі. Багато змінилося в ній з того часу як твій клас випустився. Зроблено ремонт , облаштовано спортивну залу. А як твоя доля склалася?
- Я радий, що наша школа лише квітне! Після закінчення університету я  влаштувався на роботу до банку, маю гарну посаду та заробітну плату. Три роки назад одружився.
- Як цікаво, ніколи б не подумала ,що ти працюватимеш у такому місці. Але це добре, головне, щоб подобалось. Вибач, але я маю йти.  Приходь у школу частіше, нагадуй про себе.
-Дякую, здоровя вам, допобачення 

-Привіт,Марусю

-Привіт,Віка.

-Як справи?

-Нормально,тільки уроки так не хочеться робити!

-Мені теж...ОСь якбі хтось їх зробив за нас!

-Було б не погано!

-Точно, нехай людство створить місто,у котрому будуть роботи,які можуть  робити за людей різну роботу!Хотіла би потрапити туди?

-Непогана ідея, але що тоді будуть робити самі люди?

-Відпочівати!

-А де будуть барти грощі?Да й взагалі,без роботи людина деградує! 

-Ммм, я про це не подумала!

-Ось-ось!Сама по собі ідея такого міста добра, але не все так перкрасно,як здаеться,так?

-так..Значить піду робити домашнє завдання.Бувай.

-бувай