ТРОЯНДА - королівський символ, тобто символ верховенства, урочистої краси, особливої й величної вроди. Бо вона- королева квітів. Тому й вітають трояндовим букетом з особливо видатної нагоди або дуже шановану людину.Символізує вона і недоступну красу - красу, якою нелегко оволодіти - для цього вона озброїлась колючими шипами. Цим свідчить: краса сама повинна вміти захищатись.Окрім усього, вона - символ небесної досконалості й блаженства, цнотливості й чистих земних пристрастей.Троянда - квітка Діви Марії: архангел Гавриїл зробив для Матері Божої три трояндових вінки - з білих троянд на радість Різдва Христового, з червоних - на хресні страждання Христа, і з жовтих - на його високу славу.Наші предки ще називали її рожею або ружею, і була вона в них квіткою Лади і Лелі, богинь, котрі піклувалися жіночою красою, дівочим коханням і весняними весіллями, а тому й щастям наречених, дівочою чистотою та цнотливістю.Вінок з троянди-ружі символізує людське життя: зелень троянди - то радість, колючки - печаль, а квіти - слава; як бутон трояндовий спочатку набирається сили, потім розцвітає, а наприкінці обсипається, так і людина змолоду міцніє, в зрілості повноцінно трудиться, а в старості, немов квітка, поступово в'яне...в
Доброта і милосердя у моєму житті». Часто чуємо ці слова: доброта, сердечність, людяність, милосердя. У ході заходу ми висвітлили проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді. Розмова проходила у вигляді діалогу. Цілком природнім і закономірним вважається до знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного. Кожен з присутніх думав про своє подальше життя, про своє майбутнє. Чи не усі ми хочемо жити добре, красиво. Але не потрібно забувати в той же час про свою душу. Дбаючи про матеріальне, не слід забувати про духовні цінності.
Объяснение:
Доброта і милосердя у моєму житті». Часто чуємо ці слова: доброта, сердечність, людяність, милосердя. У ході заходу ми висвітлили проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді. Розмова проходила у вигляді діалогу. Цілком природнім і закономірним вважається до знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного. Кожен з присутніх думав про своє подальше життя, про своє майбутнє. Чи не усі ми хочемо жити добре, красиво. Але не потрібно забувати в той же час про свою душу. Дбаючи про матеріальне, не слід забувати про духовні цінності.