ВІДРЕДАГУЙТЕ РЕЧЕННЯ:
Прочитавши новелу, захотілосся піти в парк.
Самий поганий студент після розмови з викладачем почне краще вчитись.
Приймаючи закон у першому читанні, депутатами ще не були враховані всі пропозиції від коміссій.

-Привіт,Мишко!Як ти себе почуваешь?Тобі вже краще?
-Привіт,Катю.Мені все ще погано.Але краще,ніж було вчора.А ти себе як почуваешь?Ні нащо не скаржишся?
-Та ні,зі мною все добре.І самопочуття гарне.
-Зрозуміло.А що  у нас нового у школі?А то я тут лежу ,хворію,ні про що не знаю.
-Нового у нас багато чого.Зараз навіть не встигну все розповісти.Але слухай.У нас у школі був концерт присвячений дню народженню нашого директора.Танцював колектив "Панда".
-Що це за назва така смішна?А це колектив учасників нашої школи?
-Так,це наші учасники.А назву вони придумували собі самі.А ще у нашому класі скоро буде екскурсія до Киеву!Ми дізнаемося багато нового про це місто!
-Це гарна ідея!Але я не поїду..Навряд чи я перехворію до цього моменту.А коли ця екскурсія?
-Вона буде через 2 тижні.Тому ти ще встигнеш поїхати з нами.І не думай про погане.
-Дякую, Катрусю,що навідала мене .Мені це дуже приемно що ти про мене не забула.
-Та немає за що мені дякувати.Добре,мені вже час.Адже завтра у нас ще контрольна з геометрії,буду готуватися.
-Приходь до мене ще,буду радий побачити.Гарно написати тобі контрольну роботу!

Мій друг зі школи, Влад, захворів. Він відмінник, тому я вирішив подзвонити йому і розповісти домашнє завдання.
-Привіт! Як в тебе справи? Як себе почуваєш? - одразу запитав я.
-Привіт. Не дуже добре себе почуваю. В мене висока температура і лікарі виписали багато ліків, - відповів він з хрипом у голосі.
-Усе так погано? Чим ти захворів? А як твоя бабуся? Справляється? - закидав я його запитаннями.
-Ні. Мені вже краще у порівнянні з минулими днями.Проте, дякую за турботу.  Бабуся справляться.Шкода, що мої батьки поїхали так невчасно.Про хворобу. В мене запалення легенів. Проте, як я вже казав, мені вже краще, - його голос був майже спокійним, але я знав, що він  намагається мене заспокоїти.
-Тобі потрібна до Може, я для чогось у пригоді стану? За ліками сходити чи просто для розмови? - запитав я, починаючи хвилюватись.
-Ні, мені нічого не потрібно, - відповів він. Він ніколи не вмів обманювати. Я довго мовчав у слухавку, а потім сказав:
-Влад, друже, не треба від мене нічого приховувати. Я знаю, що в тебе щось не так. Дозволь мені до тобі, - сказав я.  
-Я знав, що від тебе нічого не приховаєш, - відповів він стомлено, - Проте це дуже добре. Я буду дуже вдячний тобі за до Та й від дружньої розмови, я не відмовлюся. Проте для тебе це не буде важким тягарем?
-Знову ти за своє? Для чого ж ще потрібні друзі? Я буду в тебе через пів години. Вибач, скоріше не вийде. Мені довго до тебе добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись.
-Добре. Я чекаю на тебе, - наостанок відповів він.
Отак, закінчилася моя розмова з ним.