. Відредагуйте сполучення слів, враховуючи, що вони будуть уживатися в ділових паперах. Я пробачаюсь, Ви маєте виконувать, керівник зна про це, нарада розпочинатиметься в 10 годин, на засіданні частина трудового колективу залозунгувала. (
Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. Він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. Найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям. Християнство прийшло на Русь із Візантії, маючи свої власні традиції й ретельно розроблений культ. Насаджуючи свій літургічний календар подій "священної історії", християнська церква намагалась викорінити "богомерзькі" традиції язичницьких вірувань та обрядів. Цей процес релігійного двоборства затягнувся на довгі століття і не увінчався остаточною перемогою православ'я. І зараз у багатьох дійствах, приурочених церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. На Поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння. В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами. Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада за старим стилем). З ціїю датою пов'язано чимало прикмет, прогнозів і магічних звичаїв. Характерним звичаєм Введення був прихід першого відвідувача - "полазника". В основі його лежить "магія першого дня" - віра людей в щасливу або нещасливу прикмету. На Введення не заходила першою до хати жінка або дівчина - це могло принести нещасття. Проте візит чоловіка обіцяв щастя і добробут. "Магії першого дня" дотримувались і в інші свята (на Миколи (6 грудня), на Ганни (9 грудня) та на Різдво (25 грудня)).
Кожному відомо, що немає на землі ближчої та ріднішої людини, ніж мама. Із перших хвилин життя ми оточені її теплом і турботою, ділимося з нею своїми таємницями й враженнями про навколишній світ і завжди розраховуємо на повну підтримку та розуміння з її боку.
Я хочу розповісти про свою маму, мою найближчу й найріднішу людину.
У моєї матусі дуже цікаве й таємниче ім’я Наталія, що означає «рідна». Моя мама має довге чорне волосся й красиві карі очі. Добра і справедлива, ласкава і серйозна, смілива і ніжна, сильна і чуйна і ще, ще… так усього багато, — і все це разом, одночасно! Мама — учитель за покликанням. Її поважають колеги, люблять діти, яких вона навчає.
У мене є ще братик і сестричка. Про всіх нас матуся неабияк піклується: ночі не доспить, коли, не дай Боже, хто з нас хворіє, турбується про своїх діток, докладає багато зусиль, щоб ми видужали. Приготує смачні страви, до виконати домашнє завдання. Мама зрозуміє, розрадить у важку хвилину, терпеливо вислухає. Із нею можна поділитися своїми сокровенними думками, адже вона найкращий порадник та друг. Своїм лагідним теплим словом загоїть усі наші рани, пригорне до себе, поцілує — і так тепло стає на душі. Я не уявляю свого світу без найріднішої людини. Адже для мене моя мамочка — найкраща.
Моя мама — чарівниця! Вона робить із звичайного все незвичним. Мені подобається, як вона готує різну смакоту: страви з курки, морквяний пиріг, пухкі варенички… Мама є захисницею, вона оберігає мене. Часом може посварити, але я на це не ображаюся, а навпаки, намагаюся виправитися й робити все краще.Я допомагаю мамі по господарству: замітаю підлогу, поливаю наші чудові квіти, яких дуже багато на підвіконні, а також залюбки ходжу з мамою по покупки.
Моя мама дуже любить спорт. Ми всі сім'єю: мама, тато, братик, сестричка і я граємо у футбол, бігаємо на природі, катаємося на велосипеді. А ще моя матуся дуже красиво танцює і співає. Моя неня зразкова, і я хочу сказати їй за це велике Я люблю свою мамочку за її лагідні руки, які пригортають до себе, ніжні очі, які розуміють мою печаль та радість, тепле серце, яке зігріває мене навіть у найлютіші морози.
Напевно, я міг би нескінченно розповідати про матусю, але своє оповідання мені хочеться закінчити відомими рядками:
Кожному відомо, що немає на землі ближчої та ріднішої людини, ніж мама. Із перших хвилин життя ми оточені її теплом і турботою, ділимося з нею своїми таємницями й враженнями про навколишній світ і завжди розраховуємо на повну підтримку та розуміння з її боку.
Я хочу розповісти про свою маму, мою найближчу й найріднішу людину.
У моєї матусі дуже цікаве й таємниче ім’я Наталія, що означає «рідна». Моя мама має довге чорне волосся й красиві карі очі. Добра і справедлива, ласкава і серйозна, смілива і ніжна, сильна і чуйна і ще, ще… так усього багато, — і все це разом, одночасно! Мама — учитель за покликанням. Її поважають колеги, люблять діти, яких вона навчає.
У мене є ще братик і сестричка. Про всіх нас матуся неабияк піклується: ночі не доспить, коли, не дай Боже, хто з нас хворіє, турбується про своїх діток, докладає багато зусиль, щоб ми видужали. Приготує смачні страви, до виконати домашнє завдання. Мама зрозуміє, розрадить у важку хвилину, терпеливо вислухає. Із нею можна поділитися своїми сокровенними думками, адже вона найкращий порадник та друг. Своїм лагідним теплим словом загоїть усі наші рани, пригорне до себе, поцілує — і так тепло стає на душі. Я не уявляю свого світу без найріднішої людини. Адже для мене моя мамочка — найкраща.
Моя мама — чарівниця! Вона робить із звичайного все незвичним. Мені подобається, як вона готує різну смакоту: страви з курки, морквяний пиріг, пухкі варенички… Мама є захисницею, вона оберігає мене. Часом може посварити, але я на це не ображаюся, а навпаки, намагаюся виправитися й робити все краще.Я допомагаю мамі по господарству: замітаю підлогу, поливаю наші чудові квіти, яких дуже багато на підвіконні, а також залюбки ходжу з мамою по покупки.
Моя мама дуже любить спорт. Ми всі сім'єю: мама, тато, братик, сестричка і я граємо у футбол, бігаємо на природі, катаємося на велосипеді. А ще моя матуся дуже красиво танцює і співає. Моя неня зразкова, і я хочу сказати їй за це велике Я люблю свою мамочку за її лагідні руки, які пригортають до себе, ніжні очі, які розуміють мою печаль та радість, тепле серце, яке зігріває мене навіть у найлютіші морози.
Напевно, я міг би нескінченно розповідати про матусю, але своє оповідання мені хочеться закінчити відомими рядками:
Хай завжди буде сонце!
Хай завжди буде небо!Хай завжди буде мама…
Моя мама… і нехай вона завжди буде зі мною.