човен прибило до острівця,вкритого пишною зеленню і заселеного різноманітними птахами і звірами.Ми зiйшли з човна та захотiли оглянути цей острiв.Заходячи в середину ми побачили меликих,гарних папуг.У них були гострi та великi дзьоби.Зайшовши в середину острова ми побачили великих мапв та коли них сидiли тигри.Ми спочатку злякалися,але потiм ми iiх роздивилися i побачили гарнi ,кольоровi смуги на тиграх ,а на мавпах м'яка шерсть.Пройшовши островом ми побачили багато цiкамих та гарних звiрiв.Потiм ми сiли на наш човен i поплили далi.Ось така була у нас подорож по острову.
Справжній друг завжди пізнається в біді. На уроці читання ми читали одну, дуже повчальну байку про товаришів. Ось вона:
Йшли якось двоє товаришів з одного села у інше. Та дорога прокладалася через густий та повний небезпеки ліс. Перший товариш каже:
- Хоч і звірі у лісі сильні і зможуть напасти, та нас же ж двоє, здолаємо усіх!
І вони пішли. Ось довго вони йшли та помітили ведмедя. Один з товаришів злякався і заліз високо-високо на дерево, бо знав що ведмідь високо не полізе. А інший товариш помітив тварину пізно і зрозумів що не встигне залізти на дерево як його друг. І він ліг на землю і не дихав бо знав що ведмеді не чіпають мертвих. Бурмило підійшов до нього та обнюхав, чує, не дихає значит мертвий і пішов собі лісом далі. Як другий товариш спустився і спитав :
- Ну що тобі сказав цей бурмило?
- Сказав щоб я не ходив до лісу з такими товаришами як ти - і він пішов сам по собі далі.
човен прибило до острівця,вкритого пишною зеленню і заселеного різноманітними птахами і звірами.Ми зiйшли з човна та захотiли оглянути цей острiв.Заходячи в середину ми побачили меликих,гарних папуг.У них були гострi та великi дзьоби.Зайшовши в середину острова ми побачили великих мапв та коли них сидiли тигри.Ми спочатку злякалися,але потiм ми iiх роздивилися i побачили гарнi ,кольоровi смуги на тиграх ,а на мавпах м'яка шерсть.Пройшовши островом ми побачили багато цiкамих та гарних звiрiв.Потiм ми сiли на наш човен i поплили далi.Ось така була у нас подорож по острову.
ну якось так)))
Справжній друг завжди пізнається в біді. На уроці читання ми читали одну, дуже повчальну байку про товаришів. Ось вона:
Йшли якось двоє товаришів з одного села у інше. Та дорога прокладалася через густий та повний небезпеки ліс. Перший товариш каже:
- Хоч і звірі у лісі сильні і зможуть напасти, та нас же ж двоє, здолаємо усіх!
І вони пішли. Ось довго вони йшли та помітили ведмедя. Один з товаришів злякався і заліз високо-високо на дерево, бо знав що ведмідь високо не полізе. А інший товариш помітив тварину пізно і зрозумів що не встигне залізти на дерево як його друг. І він ліг на землю і не дихав бо знав що ведмеді не чіпають мертвих. Бурмило підійшов до нього та обнюхав, чує, не дихає значит мертвий і пішов собі лісом далі. Як другий товариш спустився і спитав :
- Ну що тобі сказав цей бурмило?
- Сказав щоб я не ходив до лісу з такими товаришами як ти - і він пішов сам по собі далі.