Старосовяньска найстарша літературна мова слов'ян.
Староцерковнослов'янську не слід змішувати з сучасною церковнослов'янською, а також з іншими стародавніми слов'янськими мовами — давньоруською
В українській термінології вживають різні назви для цієї мови: давньоболгарська, староболгарська, старослов'янська, церковнослов'янська, староцерковнослов'янська мова. Втім, два перші терміни вживають нечасто. Терміни староцерковнослов'янська та церковнослов'янська не рівнозначні, їх уживають поряд як два щаблі історичного розвитку мови, при чому уточнюють, про церковнослов'янську мову якої саме редакції йдеться.
Пояснення: Старалась писати без помилок, якщо знайдете пробачення :')
Твір:
"Моє ставлення до України"
Україна – моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українка. В Україні я народилась, зростаю, навчаюся, звідси мій рід.
Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнена – труднощі мене не злякають.
Любити свою Батьківщину — це означає не просто мовчки милуватися її багатствами та красою, щоб стати справжнім громадянином своєї країни, треба вивчати її історію, знати й любити рідну мову, з повагою ставитися до державних символів країни, дотримуватися її законів. А ще це означає, що кожен з нас повинен робити для своєї країни щось корисне. Ми поки ще школярі, але в наших силах добре вчитися.
Щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи. Я була у селі Петриківка і бачила, як працюють художники. На скляну палітру наносять всі кольори веселки – це гуаш. Спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні. Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.
Очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. Обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.
Я мрію, щоб мій рідний край завжди жив у світі і благополуччя, тільки процвітав і робився краще і щоб ніякі негаразди не ставали на його шляху. Я хочу бачити свою країну квітучою, де кожна людина відчуває себе щасливою.
значит слушай
Объяснение:
Старосовяньска найстарша літературна мова слов'ян.
Староцерковнослов'янську не слід змішувати з сучасною церковнослов'янською, а також з іншими стародавніми слов'янськими мовами — давньоруською
В українській термінології вживають різні назви для цієї мови: давньоболгарська, староболгарська, старослов'янська, церковнослов'янська, староцерковнослов'янська мова. Втім, два перші терміни вживають нечасто. Терміни староцерковнослов'янська та церковнослов'янська не рівнозначні, їх уживають поряд як два щаблі історичного розвитку мови, при чому уточнюють, про церковнослов'янську мову якої саме редакції йдеться.
Пояснення: Старалась писати без помилок, якщо знайдете пробачення :')
Твір:
"Моє ставлення до України"
Україна – моя батьківщина і я пишаюсь тим що я українка. В Україні я народилась, зростаю, навчаюся, звідси мій рід.
Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнена – труднощі мене не злякають.
Любити свою Батьківщину — це означає не просто мовчки милуватися її багатствами та красою, щоб стати справжнім громадянином своєї країни, треба вивчати її історію, знати й любити рідну мову, з повагою ставитися до державних символів країни, дотримуватися її законів. А ще це означає, що кожен з нас повинен робити для своєї країни щось корисне. Ми поки ще школярі, але в наших силах добре вчитися.
Щоб полюбити свою країну її треба пізнати багато подорожуючи. Я була у селі Петриківка і бачила, як працюють художники. На скляну палітру наносять всі кольори веселки – це гуаш. Спочатку майстриня робить легенький ескіз олівцем, а потім починає чаклувати пензлями різної товщини. Її рухи впевнені і плавні. Мазки лягають швидко один за одним утворюючи казковий рослинний орнамент, дивовижної краси птахів.
Очі розбігаються від розмаїття товарів українського виробництва. Обов’язково везеш додому щось на згадку про край де був.
Я мрію, щоб мій рідний край завжди жив у світі і благополуччя, тільки процвітав і робився краще і щоб ніякі негаразди не ставали на його шляху. Я хочу бачити свою країну квітучою, де кожна людина відчуває себе щасливою.