Михайлик-це маленький хлопчик з бе м та щирим сприйняттям навколишнього світу.Як і всі діти в його віці,він любить дурачитися і радуватися життю.Хоч він і живе бідно в такий післявоєнний час,але це не заважає йому насолоджуватися взимку катанням з гірки на ночовках,а влітку жменька спілих черешень приносять йому справжнє щастя.І хоча він ще зовсім малий,але його вже турбують зовсім не малі проблеми.
Більш за все Михайлик хотів вчитися,тому він рано почав читати книжки.Навіть те що,хлопчик немав взуття,одягу,зошитів та підручників його не зупиняло йти до своєї мети-стати вчителем.
З раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан,він вчиться любові до рідного краю,щирості,співчуття та людяності.Він поважає працю дорослих і з радістю допомагає своїм батькам.Оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним,зокрема,Мар'яна намагається до для дівчини Люби він є найщиріший друг,а дядько Себастіян часто проводить із ним вечори.Михайлик лише починає формуватися як особистість,а дорослі вже бачать великий потенціал хлопчика,адже Михайлик не лише кмітливий і розумний,а щей цілеспрямований.
Дід пророкував йому:"Будеш іти межи люди і вибивати іскри" і це пророкування збулося.З сільського маленького нікому не потрібного хлопчика виріс великий видатний український письменник,який не забув свої корені,і добре пам'ятає своїх рідних односельчан,завдяки яеим його мрія збулася.
На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів'я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
Важко уявити, яким сірим було б життя без колядок і щедрівок, без Різдвяних вертепів і Великодніх веснянок. Велике багатство мудрості та краси передали нам предки. І все це потрібно знати, оберігати, щоб не забути своє коріння, свій родовід, щоб не стати безбатченками
Михайлик-це маленький хлопчик з бе м та щирим сприйняттям навколишнього світу.Як і всі діти в його віці,він любить дурачитися і радуватися життю.Хоч він і живе бідно в такий післявоєнний час,але це не заважає йому насолоджуватися взимку катанням з гірки на ночовках,а влітку жменька спілих черешень приносять йому справжнє щастя.І хоча він ще зовсім малий,але його вже турбують зовсім не малі проблеми.
Більш за все Михайлик хотів вчитися,тому він рано почав читати книжки.Навіть те що,хлопчик немав взуття,одягу,зошитів та підручників його не зупиняло йти до своєї мети-стати вчителем.
З раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан,він вчиться любові до рідного краю,щирості,співчуття та людяності.Він поважає працю дорослих і з радістю допомагає своїм батькам.Оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним,зокрема,Мар'яна намагається до для дівчини Люби він є найщиріший друг,а дядько Себастіян часто проводить із ним вечори.Михайлик лише починає формуватися як особистість,а дорослі вже бачать великий потенціал хлопчика,адже Михайлик не лише кмітливий і розумний,а щей цілеспрямований.
Дід пророкував йому:"Будеш іти межи люди і вибивати іскри" і це пророкування збулося.З сільського маленького нікому не потрібного хлопчика виріс великий видатний український письменник,який не забув свої корені,і добре пам'ятає своїх рідних односельчан,завдяки яеим його мрія збулася.
Відповідь:
На уроках української літератури ми вивчаємо твори усної народної творчості. Казки і легенди, приказки і прислів'я, загадки і пісні. Чи ж потрібні вони сучасному школяреві? Думаю, потрібні. Бо фольклор відображає погляди народу, його мораль і етику, показує взаємини з людьми і природою, знайомить зі звичаями, традиціями, обрядами українців. Народ у фольклорних творах висловив гарячу любов до рідного краю, опоетизував героїчне минуле, оспівав і прославив мужніх захисників вітчизни.
Важко уявити, яким сірим було б життя без колядок і щедрівок, без Різдвяних вертепів і Великодніх веснянок. Велике багатство мудрості та краси передали нам предки. І все це потрібно знати, оберігати, щоб не забути своє коріння, свій родовід, щоб не стати безбатченками
Пояснення: