ів!
(пояснювати значення вигуків не потрібно)

О-ох! - важко зітхнув Остап. - Обридло вже мені по цих краях горювати.

Ет,  вигадки! Велике діло - миші.

Ануте,  Остапівно, почнімо тії, про молоду журавку й чорну ниву!

Ех, земляче, земляче, - каже, - якби ти знав, яке мені горе, ти б не сердився..

Ага,  то ти. Ось дов'яжи снопів, а я піду.