объяснение: майбутнє … ніхто з нас не в змозі передбачити його. але як же хочеться хоча б на мить, на одну хвильку, зазирнути в нього, побачити це невідоме і таке непередбачуване -жадане, далеке, цікаве.у кожного з нас свій шлях, дорога, якою ми маємо пройти самі, долаючи перепони, переборюючи труднощі, немало зусиль. але дуже важливо йти по ній з добрим серцем, чистою душею, світлими мріями. я дуже часто, як і багато моїх ровесників, замислююсь над тим, яким же воно буде – моє майбутнє? і чим довше я про це думаю,тим більше розумію, що мій майбутній життєвий шлях тісно пов'язаний з долею моєї батьківщини, країни в якій я народилася, яка дала мені можливість отримувати знання, життєвий досвід, країни, де я буду жити і працювати далі. мабуть, не все досконало в нашому житті, є дуже багато проблем, які потрібно вирішувати, труднощів, які потрібно долати, але хочеться вірити, що щире бажання людей, які прагнуть кращого для нашої країни, вміння цих людей, досвід і працелюбність, нашій молодій країні розвиватися і бути такою, в якій хотілося б жити і працювати нам, теперішнім і майбутнім її мешканцям. я не знаю свого майбутнього, тільки мрію про нього, але впевнена, як би не будувала своє майбутнє, якою життєвою дорогою не йшла, завжди буду старатися бути корисною, щиро людям і робити так, щоб люди, які будуть іти поруч зі мною, були щасливі й усміхнені.я дуже хочу бути щасливою у своїй країні, а якщо цього прагну не я одна, а сотні, тисячі, мільйони дітей, то впевнена: майбутнє у нас є, і воно буде прекрасне!
дуже важливою прикметою є її своєрідна реалістичність. це не означає, що жанр характерний тільки для реалізму як естетичної системи. реалістичність проявляється у кількох моментах:
— час в і стосується «потенційної сучасності» (в. пропп), тобто згадані в і події відбувалися не в глибокому минулому (як у героїчному епосі), а зовсім недавно;
— усі події, незважаючи на фантастичний елемент, є потенційно можливими. чудо у і ніколи не є визначальним, не проймає оповіді всуціль, а лише фрагментарно, тому не деформує домінантного міметичного освоєння дійсності. наприклад, перетворення дівчини в тополю, окрім рис метаморфози, залишків анімістичних вірувань, переплітається зі звичаєм садити на могилі тополю (це саме стосується калини чи явора);
— персонажі — не богатирі, князі чи царевичі, а звичайні люди різних суспільних верств. вони не діляться на «героїв і злодіїв» (пропп), бо і злочинці — не епічні гіперболізовані злочинці, а звичайні люди. сама дійсність теж ні не гіперболізована, ні не ідеалізована, а мислиться такою, якою є, з усіма властивостями складного буття (у тому числі — трагічними). весь фольклор до того не наголошував на трагізмі (герої билин завжди перемагали ворога, злі сили були покарані, правда і справедливість встановлені — усе «поставлено на свої місця»). дуже рідко, в окремих випадках у новелістичних билинах зустрічаються елементи вбивства чи самогубства («билина про дунай»), що можна якоюсь мірою вважати перехідною ланкою між билиною і , і то дуже умовно, бо в і представляються переважно людські характери і їх зіткнення у реальному житті. тут відсутня ідеалізація позитивних героїв чи їх рис, гіперболізація обставин чи здібностей, ліризація почуттів, монументалізм у зображенні обраної теми, її значимості.
ответ:
объяснение: майбутнє … ніхто з нас не в змозі передбачити його. але як же хочеться хоча б на мить, на одну хвильку, зазирнути в нього, побачити це невідоме і таке непередбачуване -жадане, далеке, цікаве.у кожного з нас свій шлях, дорога, якою ми маємо пройти самі, долаючи перепони, переборюючи труднощі, немало зусиль. але дуже важливо йти по ній з добрим серцем, чистою душею, світлими мріями. я дуже часто, як і багато моїх ровесників, замислююсь над тим, яким же воно буде – моє майбутнє? і чим довше я про це думаю,тим більше розумію, що мій майбутній життєвий шлях тісно пов'язаний з долею моєї батьківщини, країни в якій я народилася, яка дала мені можливість отримувати знання, життєвий досвід, країни, де я буду жити і працювати далі. мабуть, не все досконало в нашому житті, є дуже багато проблем, які потрібно вирішувати, труднощів, які потрібно долати, але хочеться вірити, що щире бажання людей, які прагнуть кращого для нашої країни, вміння цих людей, досвід і працелюбність, нашій молодій країні розвиватися і бути такою, в якій хотілося б жити і працювати нам, теперішнім і майбутнім її мешканцям. я не знаю свого майбутнього, тільки мрію про нього, але впевнена, як би не будувала своє майбутнє, якою життєвою дорогою не йшла, завжди буду старатися бути корисною, щиро людям і робити так, щоб люди, які будуть іти поруч зі мною, були щасливі й усміхнені.я дуже хочу бути щасливою у своїй країні, а якщо цього прагну не я одна, а сотні, тисячі, мільйони дітей, то впевнена: майбутнє у нас є, і воно буде прекрасне!
ответ:
дуже важливою прикметою є її своєрідна реалістичність. це не означає, що жанр характерний тільки для реалізму як естетичної системи. реалістичність проявляється у кількох моментах:
— час в і стосується «потенційної сучасності» (в. пропп), тобто згадані в і події відбувалися не в глибокому минулому (як у героїчному епосі), а зовсім недавно;
— усі події, незважаючи на фантастичний елемент, є потенційно можливими. чудо у і ніколи не є визначальним, не проймає оповіді всуціль, а лише фрагментарно, тому не деформує домінантного міметичного освоєння дійсності. наприклад, перетворення дівчини в тополю, окрім рис метаморфози, залишків анімістичних вірувань, переплітається зі звичаєм садити на могилі тополю (це саме стосується калини чи явора);
— персонажі — не богатирі, князі чи царевичі, а звичайні люди різних суспільних верств. вони не діляться на «героїв і злодіїв» (пропп), бо і злочинці — не епічні гіперболізовані злочинці, а звичайні люди. сама дійсність теж ні не гіперболізована, ні не ідеалізована, а мислиться такою, якою є, з усіма властивостями складного буття (у тому числі — трагічними). весь фольклор до того не наголошував на трагізмі (герої билин завжди перемагали ворога, злі сили були покарані, правда і справедливість встановлені — усе «поставлено на свої місця»). дуже рідко, в окремих випадках у новелістичних билинах зустрічаються елементи вбивства чи самогубства («билина про дунай»), що можна якоюсь мірою вважати перехідною ланкою між билиною і , і то дуже умовно, бо в і представляються переважно людські характери і їх зіткнення у реальному житті. тут відсутня ідеалізація позитивних героїв чи їх рис, гіперболізація обставин чи здібностей, ліризація почуттів, монументалізм у зображенні обраної теми, її значимості.