Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
1. Шафран Навесні одним із перших зацвітає шафран. Сміливі маленькі рослини пробиваються до сонця крізь землю та минулорічне листя, щойно сходить сніг. Квітка шафрану з п’яти овальних пелюсток схожа на маленьку лампадку, що з гідністю дивиться вгору. Шафран буває різних кольорів – яскраво-жовтий, ніжно-рожевий, білий, фіалковий, білий з тонкими фіолетовими смужками… А листочки в нього тоненькі й гострі, ніби молода трава чи соснові голки. Коли шафрану багато, він росте близько-близько одне від одного. І виходять цілі різнобарвні весняні островки посеред саду!
2. Пролісок Ледве навесні сходить сніг і оголюється земля, підіймають свої голівки до сонця проліски. Це маленькі яскраво-сині або сніжно-білі квіточки, схожі на дзвіночки, нахилені долу, з насичено зеленим вузьким листячком. Взагалі-то проліски ростуть у лісах, це навіть чути з їхньої назви, але зараз багато людей вирощують їх у своїх садах. Проліски дуже красиві, яскраві, вони не бояться холодів. Тому вони першими сповіщають нас про скорий прихід весни. У лісі вони ростуть цілими галявинами. Сині нагадують глибоке лісне озеро, а білі схожі на островок чистого нерозталого снігу.
3. Тюльпан Тюльпани – це мої улюблені квіти. Ранньої весни крізь землю пробиваються їхні гострі листочки, а коли теплішає, тюльпани випускають бутони. Спочатку вони зелені, і зовсім не зрозуміло, якого кольору квітка розпуститься згодом. Потім поступово тюльпан набирає колір, і одного дня розкриває своє чудове обличчя назустріч сонцю. Знизу всередині голівки пелюстки жовтого чи білого кольору, а також тичинки й маточка – виразні, яскраві. Пелюстки в тюльпана бувають різними, красивої форми, інколи гострі, інколи схожі на сердечка. Є дуже багато сортів тюльпанів, навіть чорні з порваними оксамитовими пелюстками.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
1. Шафран
Навесні одним із перших зацвітає шафран. Сміливі маленькі рослини пробиваються до сонця крізь землю та минулорічне листя, щойно сходить сніг. Квітка шафрану з п’яти овальних пелюсток схожа на маленьку лампадку, що з гідністю дивиться вгору. Шафран буває різних кольорів – яскраво-жовтий, ніжно-рожевий, білий, фіалковий, білий з тонкими фіолетовими смужками… А листочки в нього тоненькі й гострі, ніби молода трава чи соснові голки. Коли шафрану багато, він росте близько-близько одне від одного. І виходять цілі різнобарвні весняні островки посеред саду!
2. Пролісок
Ледве навесні сходить сніг і оголюється земля, підіймають свої голівки до сонця проліски. Це маленькі яскраво-сині або сніжно-білі квіточки, схожі на дзвіночки, нахилені долу, з насичено зеленим вузьким листячком. Взагалі-то проліски ростуть у лісах, це навіть чути з їхньої назви, але зараз багато людей вирощують їх у своїх садах. Проліски дуже красиві, яскраві, вони не бояться холодів. Тому вони першими сповіщають нас про скорий прихід весни. У лісі вони ростуть цілими галявинами. Сині нагадують глибоке лісне озеро, а білі схожі на островок чистого нерозталого снігу.
3. Тюльпан
Тюльпани – це мої улюблені квіти. Ранньої весни крізь землю пробиваються їхні гострі листочки, а коли теплішає, тюльпани випускають бутони. Спочатку вони зелені, і зовсім не зрозуміло, якого кольору квітка розпуститься згодом. Потім поступово тюльпан набирає колір, і одного дня розкриває своє чудове обличчя назустріч сонцю. Знизу всередині голівки пелюстки жовтого чи білого кольору, а також тичинки й маточка – виразні, яскраві. Пелюстки в тюльпана бувають різними, красивої форми, інколи гострі, інколи схожі на сердечка. Є дуже багато сортів тюльпанів, навіть чорні з порваними оксамитовими пелюстками.