В установи відповідність між, словами та хнього творення. 1 надзвичайний; А перехід з однієї частини мови в інші 2 правобережний; Б складання основ; з гарненький; в префіксальний; 4 набir. гбезафіксний; дсуфіксальний,
В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі — хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день — п'ятницю.
Хлібна діжка — це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення.
Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний листок, притрушувався борошном і лише тоді на нього переносили хлібину. Спритно шугали лопату в гаряче черево печі, потім піч затуляли заслінкою.
Про все це мені розповідала моя бабуся, яка мешкає в селі на Полтавщині.
Зараз жінки не випікають хліб, бо можна його купити у будь-якому магазині. Але уявити собі хоч один день без хліба неможливо. Він потрібний і на сніданок, і на обід, і на вечерю, і на святковому столі.
Відповідь:
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути- тобто краще запам'ятається те, що ми бачимо , а не те ,що нам кажуть, інколи ще й не правдиво
Гарно того вчити, хто хоче все знати- мається на увазі те, що якщо людина захоче,то вона все буде розуміти і це вчити
Кожна пригода — до мудрості дорога- тобто завжди буде досвід тих пригод, таким чином можна вчитися на своїх помилках
Хто хоче багато знати, тому треба мало спати- тут сказано про те, що неможливо все вивчити , усього життя буде мало для того, щоб все знати
Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носити-розуміється як те, що не треба приховувати свої вміння і знання, потрібно їх використовувати
Пояснення:
В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі — хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день — п'ятницю.
Хлібна діжка — це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення.
Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний листок, притрушувався борошном і лише тоді на нього переносили хлібину. Спритно шугали лопату в гаряче черево печі, потім піч затуляли заслінкою.
Про все це мені розповідала моя бабуся, яка мешкає в селі на Полтавщині.
Зараз жінки не випікають хліб, бо можна його купити у будь-якому магазині. Але уявити собі хоч один день без хліба неможливо. Він потрібний і на сніданок, і на обід, і на вечерю, і на святковому столі.
Объяснение: