В якому реченні немає іншомовних слів? В якому реченні вжито слово в переносному значенні? 1. чи існувала медицина в давнину 2. лікарська справа в Україні була започаткована багато століть тому 3. перші лікарні з'явилися при монастирях 4. деякі з них побудував ахієпископ Переяславський Єфрем 5. ченців Києво-Печерської лаври називали святими за їхньою працю на ниві зцілення

Існує багато прислів'їв та пісень про те, що таке дружба, яка вона повинна бути і про поведінку справжнього друга. Однак повноцінне уявлення про це поняття має лише той, хто був другом і мав його. Справжній друг - людина, якій можна довіряти. Якщо відбувається щось серйозне, що залишає за собою враження, незабутні відчуття або гіркий досвід, то про це можна розповісти другу. Він у свою чергу підтримає і поділиться своїм досвідом або думками з цього приводу у відповідь. Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти - в цьому і полягає дружба. У довірі і підтримці нема кого вузького маленького світу. Варто розуміти, що дружба - розкіш. Знайти її непросто, а це означає, що друзів багато бути не може. "Не все те золото, що блищить" - Говорить народне прислів'я. На життєвому шляху можна зустріти десятки хороших знайомих, які будуть з вами люб'язними, ввічливими, навіть до якщо це знадобиться. Але розкажуть вони про невдалий життєвий досвід, особистих питаннях і проблемах, "тарганах в голові"? Тому не варто плутати дружелюбність і послужливість з дружбою. Ще один важливий елемент дружби - безкорисливість. Справжній друг ніколи не стане наживатися на ваших ідеях, почуттях, планах і грошах. На своєму життєвому шляху я зустрів тих, кого можу назвати своїми друзями. Знайомих було багато, але друзів у мене всього двоє. Ми намагаємося проводити разом якомога більше часу. "Друг пізнається в біді" - Говорить народна мудрість. Я ж вважаю, що дружба пізнається і в радості. За роки нашої дружби разом ми зустрічали чимало радості і горя. І за цей час звикли у важкі моменти ділити біль і горе на трьох, а в хвилини радості - множити її натроє. Я б хотів, щоб і мої знайомі, як і я, дізналися, що таке справжня дружба.

Чому кожна людина має свій характер?

Як на мене, то питання, чому люди є різними за характером, схоже на запитання, чому у людей волосся різного кольору та різний рівень освіти. Цікаво, але, як на мене, відповідь на запитання, що є заголовком цього твору, буде комбінацією  двох відповідей на ці наступні запитання. Зараз поясню, чому я так вважаю.

Характер як такий, звісно, не наслідується, як колір волосся або глаз. Але ж деякі передумови є вродженими і прикладом цьому є темперамент людини. Наприклад, людина може бути від природи холериком або флегматиком, тобто скоріш за все буде запальною (холерик) або спокійною (флегматик). За даними вчених, темперамент проявляється вже у немовлят, тобто є вродженим, а на характер впливає значною мірою. Таким чином, можна сказати, що деякі риси характеру можуть наслідуватися, неначе колір волосся.

Деякі, але ж не всі. Щось в людину закладено природою, але решту вона набуває під час життя - як набувають освіту. Родина, в якій росте дитина, коло друзів, вчителі та вихователі в навчальних закладах - все це впливає на становлення характеру. до того ж, інформація, яку отримує людина з телепередач, книжок, преси, комп'ютерних ігрор, теж робить свій внесок в формування характеру.

Тобто умови, в яких виховувалася людина, значною мірою формують риси характеру. Тому у різних людей характери будуть різними.